Українські біженці можуть втратити правовий статус в ЄС після укладення перемир’я – Euractiv

07 квітня 2025 р. 11:49

07 квітня 2025 р. 11:49

Мільйони українських біженців у країнах Європейського Союзу опинились перед загрозою втрати правого статусу на перебування на фоні розмов про «перемир’я» в Україні, оскільки в ЄС немає чіткого плану, який дозволить їм залишитись після припинення вогню з Росією, пише Euractiv .

З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року на підставі Директиви ЄС про тимчасовий захист прихисток отримали майже 4,3 мільйонів українців. Це дозволяє громадянам України право жити, працювати та отримувати доступ до послуг у країнах Євросоюзу.

«Але оскільки тривають переговори про припинення вогню, це право на безпеку може бути зняте», - зазначає видання.

Згідно з даними останніх соціологічних досліджень все менше біженців планують повертатись в Україну. За даними Верховного комісара ООН у справах біженців, якщо у 2023 році повернутись планували 77%, то у 2024 частка знизилась до 65%. Ще чверть опитаних зазначили, що не визначились. А от залишитись назавжди у Європі в 2024 році планували  11%.

«Припинення вогню може перевернути сценарій за одну ніч, залишивши приймаючі країни вирішувати, чи згортати цей захист, підштовхувати до інтеграції чи штовхати біженців додому», - додає видання, нагадуючи, що деректива ЄС, яка дає українцям право на проживання, «все ще тимчасова».

На разі деректива вважається діючою до березня 2026 року, хоча на початку її запроваджували на два роки. Такий тимчасовий характер створює незручності для українців.

«Якщо у вас є лише однорічний юридичний статус, укласти довгострокову угоду про оренду стає дуже важко. А також навряд чи роботодавці запропонують вам контракт», - зазначає заступниця директора Європейського інституту міграційної політики Ясмійна Слотьєс.

Рівні захисту також відрізняються залежно від країни, адже кожна країна ЄС тлумачить директиву по-своєму.

Єврокомісія повідомила, що почала розглядати наступні кроки , зокрема «продовжувати чи ні» тимчасовий захист, допомагати людям перейти на національний статус для працевлаштування, навчання чи возз’єднання сім’ї, а також підтримувати тих, хто вирішив повернутися в Україну.

Euractiv зазначає, що Європейська Рада збирається розглянути це питання на наступній Раді внутрішніх справ у червні .

Речниця міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала підтвердила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх держав-членів , додавши, що вони очікують, що спільна позиція ЄС буде досягнута в першій половині цього року.

Тим часом низка країн розглядає варіанти зміни правого статусу українців . У Чехії нову спеціальну п’ятирічну посвідку на проживання можна буде отримати для українців, які проживають там більше двох років і працюють, з обов’язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

Але навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодного нового тимчасового захисту «як тільки війна закінчиться» .

Інші держави будують власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія пропонують довгострокові рішення з різними рівнями захисту.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило, що воно вже розробило варіанти дій, але наступний уряд має вирішити, які пропозиції на практиці будуть прийняті, підкреслюючи  необхідність узгодженого європейського підходу.

Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення «зараз обговорюються на рівні держав-членів, включаючи Словаччину, а також на рівні ЄС».

Політика