Повторюється "чорний понеділок" 1987-го. Але цього разу стрілу кризи з Волл-стріт звернено у бік Китаю — економіст

11 квітня 2025 р. 14:43

11 квітня 2025 р. 14:43

У найближчій перспективі внаслідок запровадження нових мит (для Китаю Америка запровадила мита у розмірі 125%, а КНР відповіла США дзеркально ) у Китаї виникнуть криза надвиробництва, затоварювання складів і дефляція. У США — дефіцит низки товарів, як було нещодавно з яйцями, та інфляція, прогнозує у своєму матеріалі для ZN.UA "США vs Китай. Анатомія Глобальної економічної війни" Олексій Кущ. В обох країнах — різке уповільнення темпів зростання ВВП, але в Піднебесній гальмівна смуга динаміки зростання довша (5%), а в США — коротша (2,5%).

У світі — різке падіння цін на сировину (нафта, метали, агро), продовжує перераховувати наслідки Кущ. Руйнування глобальних ланцюжків додаткової вартості. Демонтаж коопераційних технологічних ланцюжків між країнами. Уповільнення світової торгівлі та темпів зростання світового ВВП. Криза на фінансових ринках. За словами автора, нинішні події дуже нагадують "чорний понеділок" 1987-го, коли ринки миттєво впали на 22%, а потім глибина розширилася до 30%, перериваючи тривалий бичачий тренд.

"Тоді криза, народжена на Волл-стріт, зруйнувала не Америку. Вона обрушила ціни на нафту, обвалила світову торгівлю та зруйнувала СРСР, — нагадує Кущ. — Цього разу стрілу кризи з Волл-стріт звернено у бік Китаю. Але, на відміну від Радянського Союзу, Китай готувався до цих подій".

Американський економіст Стів Міран, який став головним економічним радником Дональда Трампа, вважає (див. довідку ZN.UA) , що девальвація юаня, єни чи євро відносно долара компенсує будь-які тарифні бар’єри з боку США. Іншими словами, зміна обмінного курсу і тарифу майже повністю компенсують один одного. Автор наголошує, що цим трюком активно користувався Китай, який девальвував юань для компенсації тарифів на імпорт своїх товарів у США.

Довідка ZN.UA

Проілюструвати цей механізм можна у такий спосіб.

Нехай

px — ціна товару, що поставляється іноземними експортерами, деномінована в іноземній валюті такого експортера,

e — обмінний курс (долара до іноземної валюти),

τ — тарифна ставка.

Сплачена ціна (американськими) імпортерами становить:

pm = e(1+ τ )px.

Припустимо, ми починаємо з e=1 і τ=0. Уряд США запроваджує мито в розмірі 10% на імпорт, а іноземна валюта торговельного партнера також знецінюється на 10%.

Тоді ціна, яку сплачують імпортери в США, становитиме:

Pm = 0,9(1,1) px=0,99px.

Кущ продовжує, що у команді Трампа вважають, що шокова тарифна терапія, впроваджена не тільки проти Китаю, а й проти інших країн, зокрема торговельних партнерів, може виправити ситуацію і з дефіцитом торговельного балансу США, і з бюджетним дефіцитом, і з американським промисловим виробництвом. Та, відповідно до моделі Мірана, лише тарифного кроку недостатньо.

"Наступний крок — це скоординована ревальвація (зміцнення) центральними банками країн — торговельних партнерів своїх національних валют, передусім юаня, євро та єни", — прогнозує Кущ.

Більше матеріалів економіста та фінансового аналітика Олексія Куща читайте на ZN.UA.

Політика