Великі технологічні компанії лобіюють свої інтереси в законодавстві ЄС про штучний інтелект

30 квітня 2025 р. 17:48

30 квітня 2025 р. 17:48

У Європейському Союзі розвиток і впровадження штучного інтелекту (ШІ) регулюється Актом про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act, AI Act). Для впровадження цього документу зараз розробляється Практичний кодекс (AI Code of Practice). Великі технологічні компанії долучені до створення цієї законодавчої бази і лобіюють в ній свої інтереси, йдеться у розслідуванні Корпоративної європейської обсерваторії та Lobby Control.  Це громадська дослідницька група, яка займається викриттям будь-якого впливу корпоративного лобіювання на формування політики ЄС.

AI Act передбачає, що Практичний кодекс мають прийняти до 2 травня 2025 року. Розробкою займається Офіс ЄС зі штучного інтелекту. Це підрозділ Генерального директорату із комунікаційних мереж, контенту та технологій (DG CNECT). Заявки на участь в розробці законодавства для регулювання ШІ подали 1000 членів. З них майже 400 організацій було схвалено. Але великі технологічні компанії мали набагато більший вплив на документ, ніж представники громадянського суспільства.

Внаслідок лобізму техгігантів з Практичного кодексу до AI Act вилучили чіткі строгі формулювання щодо відповідальності виробників за порушення прав людини, соціальних та екологічних стандартів тощо. Якщо спочатку передбачалося, що корпорації мусять подбати про запобіжні заходи щодо порушення авторських прав, то тепер самі автори мають відстежувати, чи їхні права не порушуються, йдеться в розслідуванні. Хоча правовласники зазвичай не можуть дізнатися, чи ШІ застосовував їх продукт. Так, наприклад Meta використовувала для навчання своєї моделі штучного інтелекту Llama базу даних LibGen, яка містить 7,5 мільйонів піратських книг.

Громадські організації подали відкритого листа до віцепрезидентки з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенни Вірккунен. У листі правозахисники, лідери думки, науковці, експерти з ШІ пропонували наперед встановити обмеження, які б не допустили порушення права на конфіденційність та права дітей на захист від сексуального насильства. Організації також протестували проти перекладення відповідальності за контроль над дотриманням законодавства виключно на ШІ-провайдерів, а саме це є довгостроковою метою лобістів техгігантів.

«Репортери без кордонів» виступали із критикою достовірності інформації, яку створює штучний інтелект: діпфейків, пропаганди та систематичних неточностей. Зіткнувшись із масштабним лобізмом, організація публічно вийшла із обговорення Практичного кодексу до AI Act.

У розслідуванні зазначається, що для великих корпорацій проводилися закриті семінари, на яких приймалися основні рішення щодо внесення  змін у Практичний кодекс. І аж після цього долучитися до обговорення могли представники громадянського суспільства. Але без права ставити запитання чи коментувати під час обговорень. А зауваження таких «непривілейованих» членів Офісу ШІ мали лише рекомендаційний характер.

Щодо представників європейської влади у цій царині, то якщо раніше вони хоча б декларували необхідність захисту прав і свобод людини при впровадженні ШІ, то зараз риторика змінилася на бажану перемогу у «глобальних перегонах за штучний інтелект».

Компанії, які на ринку є запеклими конкурентами, під час підготовки законодавчої бази виступали з консолідованою позицією. Розслідувачі отримали доступ до конфіденційних лобістських документів, які Microsoft та Google подавали державам-членам ЄС. І обидві корпорації різними словами повторювали те, що публічно заявила Meta – що вимоги Практичного кодексу «виходять за рамки Акту про штучний інтелект» та «підривають» або «душать» інновації. Facebook запустив дезінформаційну кампанію під назвою «ЄС потребує ШІ», щоб створити враження, ніби європейські компанії просять про послаблення правил захисту даних.

Зараз є щонайменше 162 корпорації та торговельні асоціації, які витрачають понад 1 мільйон євро щороку на лобіювання в ЄС. Разом це щонайменше 343 мільйони євро на рік. І ці витрати з кожним роком збільшуються. Найбільше в лобіювання вкладають такі сектори, як:

• технологічні гіганти (включно з Meta та Microsoft );
• банківська справа та фінанси (включно з Асоціацією фінансових ринків Європи, Європейською банківською федерацією );
• енергетика (включно з FuelsEurope та Shell );
• хімічна промисловість та агробізнес (включно з Європейською радою хімічної промисловості, Bayer );
• міжгалузеві торговельні асоціації (включно з BusinessEurope, Bundesverband der Deutschen Industrie );
• фармацевтика (включно з Європейською федерацією фармацевтичної промисловості та асоціацій, Novartis).

Тісні зв'язки між великими технологічними компаніями та адміністрацією Трампа як ніколи раніше демонструють явну та гостру небезпеку безконтрольної корпоративної влади, констатують дослідники.

Тим часом в Україні немає єдиного законодавства, яке б узгоджувало різні нормативні акти та регулювало впровадження і використання ШІ на державному рівні. Поки що є лише «Біла книга з регулювання ШІ в Україні: бачення Мінцифри. Версія для консультацій» (БК ШІ), йдеться у статті «Штучний інтелект і Біла книга України. Як наздогнати лідерів?» авторства Сергія Козьякова .

Політика