Де насправді корінь конфлікту ядерних сусідів? Чому Індія та Пакистан на межі великої війни

07 травня 2025 р. 12:44

07 травня 2025 р. 12:44

Індія та Пакистан , сусіди, чия спільна історія затьмарена кривавим поділом 1947 року, вже майже 80 років живуть у тіні безперервного конфлікту. Цей тривалий розбрат, позначений війнами, прикордонними сутичками та періодами напруженої дипломатії, є одним із найдавніших і найнебезпечніших протистоянь у світі. Про причини протистояння двох ядерних держав розповідає « Главком ».

Глибоке коріння конфлікту сягає часів розпаду Британської Індії та невирішеного питання щодо Кашміру – стратегічно важливого регіону з переважно мусульманським населенням, на який претендують обидві ядерні країни.

Зміст

• Кашмір
• Конфлікти та гонка озброєнь
• Сучасне протистояння
• 2025 рік
• Дипломатичні зусилля та міжнародна реакція
• Конфлікти ядерних держав/годинник судного дня

Кашмір

Саме суперечка навколо Кашміру стала головною причиною більшості збройних конфліктів між Індією та Пакистаном. Під час поділу Британської Індії князівствам було надано право обирати, до якої з новостворених держав приєднатися. Магараджа Кашміру Харі Сінгх, індуїстський правитель мусульманської більшості, спочатку зволікав з рішенням. Однак вторгнення підтримуваних Пакистаном племінних бойовиків у 1947 році змусило його звернутися за військовою допомогою до Індії та підписати документ про приєднання до Індійського Союзу. Пакистан не визнав цього приєднання, вважаючи Кашмір своєю невід'ємною частиною на основі релігійної більшості населення.

Перша індо-пакистанська війна 1947-1949 років закінчилася втручанням ООН та встановленням лінії контролю (Line of Control - LoC), яка розділила Кашмір на дві частини: під управлінням Індії (Джамму і Кашмір та Ладакх) та під управлінням Пакистану (Азад Кашмір та Гілгіт-Балтистан). Однак це не вирішило конфлікту, а лише заморозило його на десятиліття.

Конфлікти та гонка озброєнь

Наступні десятиліття були позначені періодичними спалахами насильства та спробами врегулювання конфлікту шляхом переговорів, які, однак, не принесли відчутних результатів. Друга індо-пакистанська війна 1965 року, спровокована пакистанською операцією «Гібралтар», також завершилася без значних територіальних змін, але посилила взаємну ворожнечу.

Війна 1971 року стала переломним моментом, але не у вирішенні кашмірського питання. Вона призвела до розпаду Пакистану та утворення незалежної держави Бангладеш. Хоча ця війна безпосередньо не стосувалася Кашміру, вона значно змінила геополітичний баланс у регіоні та підкреслила військову перевагу Індії.

Подальші роки були відзначені прикордонними сутичками, зокрема війною в Каргілі 1999 року, коли пакистанські війська та бойовики проникли на індійську сторону лінії контролю. Індія рішуче відреагувала, завдавши значних втрат противнику та відновивши контроль над територією. Цей конфлікт знову підкреслив крихкість миру в регіоні та ризик ескалації.

Станом на сьогодні обидві країни є ядерними державами. Ядерна гонка озброєнь, що розпочалася після ядерних випробувань Індії в 1974 році та Пакистану в 1998 році, значно підвищила ставки в будь-якому потенційному конфлікті. Застосування ядерної зброї в регіоні може призвести до катастрофічних наслідків не лише для Індії та Пакистану, а й для всього світу.

Сучасне протистояння

На початку XXI століття прямі воєнні дії між Індією та Пакистаном стали рідшими, але напруженість залишається високою. Лінія контролю в Кашмірі є однією з найбільш мілітаризованих зон у світі, де регулярно відбуваються обстріли та сутички. Індія звинувачує Пакистан у підтримці терористичних угруповань, які діють на індійській території, особливо в Кашмірі. Пакистан, зі свого боку, засуджує жорсткі заходи безпеки, застосовувані Індією в контрольованій нею частині Кашміру, та звинувачує Індію в порушеннях прав людини.

Дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту залишаються безуспішними. Незважаючи на періодичні переговори та ініціативи з боку міжнародної спільноти, сторони не змогли досягти компромісу щодо Кашміру. Кожна країна твердо стоїть на своїй позиції, що робить будь-який прорив надзвичайно складним.

2025 рік

У 2025 році напруженість між двома ядерними сусідами, Індією та Пакистаном, залишається хронічною проблемою світової безпеки, продовжуючи історію взаємної недовіри та територіальних суперечок. Серцевиною конфлікту, як і десятиліття тому, залишається спірний регіон Кашмір. Після скасування Індією у 2019 році особливого статусу Джамму та Кашміру та його подальшого поділу на союзні території, відносини з Пакистаном різко погіршилися. Ісламабад засудив цей крок як односторонню зміну статус-кво та посилив свою риторику на міжнародній арені, звинувачуючи Індію в порушеннях прав людини та придушенні волі кашмірського народу.

Поновлення воєнного конфлікту та подальші взаємні атаки Індії та Пакистану спричинив напад на туристів та чисельні вбивства 22 квітня .

У гірському регіоні Пахалгам, що в індійській провінції Джамму і Кашмір, бойовики здійснили напад на туристів, унаслідок якого загинуло щонайменше 20 осіб. Теракт, що стався в популярному серед відпочивальників районі Гімалаїв, став одним із найкривавіших за останні роки.

За словами свідків, напад був раптовим і стався просто на очах у туристів. Один із очевидців розповів India Today, що спершу люди подумали про петарди, але після криків і стрілянини почали тікати з місця події, аби врятуватися.

З того моменту ескалація воєнного конфлікту триває досі без прогнозованого завершення.

Індія розпочала операцію «Сіндур» рано вранці в середу за місцевим часом (у вівторок увечері за східним часом) як у Пакистані, так і в адміністрованому Пакистаном Кашмірі.

Як зазначає CNN , індійські чиновники заявили, що було атаковано дев'ять об'єктів, але стверджували, що жодних пакистанських цивільних, економічних чи військових об'єктів не було уражено. Вони зазначили, що 25-хвилинна операція була спрямована проти «терористичної інфраструктури», що належить двом бойовим угрупованням – Лашкар-е-Тайба та Джайш-е-Мохаммед.

Назва «Сіндур», ймовірно, є посиланням на червоний верміліон, або порошок, який багато індуїстських жінок носять на лобі після заміжжя. Квітнева різанина туристів, жертвами якої стали чоловіки, призвела до того, що кілька індійських жінок овдовіли.

Але Пакистан малює іншу картину ударів – кажучи, що загинули мирні жителі та постраждали мечеті. За даними Clash Report, однією з цілей атаки стала мечеть Масджид-е-Субхан у місті Бахавалпур, провінція Пенджаб. Повідомляється про загибель дитини та поранення жінки внаслідок удару.

Речник пакистанського військового заявив, що 24 удари були завдані по шести об'єктах . За словами пакистанських військових, деякі з цих ударів були завдані густонаселеній провінції Пенджаб, і це були найглибші удари Індії по Пакистану з 1971 року, коли дві країни вели одну з чотирьох війн.

Джерела в пакистанських службах безпеки заявили, що під час атаки Індії вони збили п'ять літаків індійських ВПС та один безпілотник. Індія не підтвердила втрату жодних літаків.

Дипломатичні зусилля та міжнародна реакція

Міжнародні організації та окремі держави продовжують закликати Індію та Пакистан до діалогу та мирного врегулювання суперечок.

На ранок 7 травня Китай закликав Індію та Пакистан не допустити ескалації конфлікту. Відповідну заяву зробили у МЗС КНР.

«Ми закликаємо Індію та Пакистан віддати пріоритет миру та стабільності, зберігати спокій та стриманість, уникати дій, які ще більше ускладнять ситуацію», – йдеться у заяві відомства.

У МЗС додали, що Китай «шкодує про вжиті Індією військові дії» і стурбований поточним розвитком подій. «Китай виступає проти всіх форм тероризму», – зазначило МЗС КНР.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав Індію та Пакистан виявити максимальну стриманість у зв'язку з останніми військовими операціями, повідомив його речник Стефан Дюжаррік.  Він закликав обидві країни уникати ескалації та зберігати спокій. «Світ не може дозволити собі військову конфронтацію», – заявив Дюжаррік.

Президент США Дональд Трамп критично висловився щодо ескалації збройного конфлікту між Індією та Пакистаном.  Коментуючи індійські ракетні удари по території, яку контролює Пакистан, глава Білого дому заявив: «Це ганьба. Ми щойно дізналися про це».

За словами Трампа, конфлікт між двома країнами має давнє коріння. «Люди знали, що щось станеться, виходячи з минулого, оскільки обидві сторони воюють протягом багатьох, багатьох десятиліть і століть», – зазначив він.

Президент США також висловив сподівання на швидке припинення бойових дій: «Я просто сподіваюся, що це закінчиться дуже швидко».

Конфлікт ядерних держав/годинник судного дня

На ранок 7 травня 2025 року конфлікт між Індією та Пакистаном (обидві ядерні держави) може перерости в повномасштабну війну.

Серйозна ескалація між Ізраїлем (який, як вважається, має ядерну зброю, хоча офіційно не підтверджує цього) та іншими державами регіону  може призвести до втягування США або Росії (обидві ядерні держави), які мають там свої інтереси.

Якщо ж конфлікти будуть зростати, ситуація з Годинником Судного дня буде надзвичайно тривожною.

Станом на січень 2025 року, Годинник Судного дня показував 89 секунд до півночі – найближче до символічної катастрофи за всю його історію. Це відображало зростання глобальних ризиків, включаючи війну в Україні, ядерну загрозу, кліматичні зміни та дезінформацію.

Якщо ядерні держави будуть посилювати протистояння – це означало б колосальну ескалацію глобальної напруженості та значне збільшення ризику застосування ядерної зброї, навіть випадкового.

Політика