В Україні спостерігається стратегічний дефіцит брухту, а його експорт стрімко зростає

08 травня 2025 р. 13:59

08 травня 2025 р. 13:59

Із початку 2000-х років на українському ринку спостерігається стратегічний дефіцит брухту. Більш того, після широкомасштабного вторгнення російських військ, тимчасової окупації південних та східних регіонів, а також в наслідок руйнування промислових підприємств цей дефіцит металобрухту почав стрімко зростати. Водночас, експорт цієї стратегічної сировини почав зростати досить швидкими темпами. Про це розповів провідний експерт Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine) Ігор Гужва .

«У 2024 році Україна значно збільшила обсяги вивозу металобрухту закордон. У абсолютних цифрах він досяг позначки 293 тис. т, що майже на 61% більше, ніж у 2023 році. Якби цей брухт був перероблений всередині країни, то вона отримала би 1,5 млн т металопродукції, яку можна було б експортувати, заробивши додатково 2 млрд грн», – сказав співрозмовник.

Проте, за словами Ігоря Гужви, український бюджет, на жаль, не отримав навіть мита від експорту цього обсягу брухту.

«Весь металобрухт було поставлено до країн Євросоюзу, звідки його реекспортували до Туреччини та Індії, які не гребують дешевими енергоносіями з країни-агресорки», – зауважив експерт. Тенденція до збільшення експорту продовжується і у 2025 році: так, за результатами першого кварталу експорт брухту зріс вже на 32%.

Водночас, в Україні спостерігається стратегічний дефіцит брухту, який є ключовою сировиною для виплавки сталі та декарбонізації металургії, каже Гужва.

«Світ обмежує експорт цієї сировини. Європейська асоціація Eurofer також стурбована тим, що український брухт потрапляє не на європейські металургійні заводи, а до конкурентів у Туреччині та Індії. Вони розглядають можливість введення певної форми зборів, щоб зупинити реекспорт українського брухту. Однак Україні слід спиратися на власні рішення щодо стратегічної сировини, щоб залишати її в країні для подальшої переробки», – резюмував експерт.

Як відомо, в Україні діє мито у 180 євро на експорт металобрухту до країн, що не входять до ЄС. Натомість, ставка мита на експорт до ЄС – нульова. Через це ряд недобросовісних експортерів шляхом махінацій вивозять брухт спершу до ЄС, щоб уникнути митних платежів, а потім – до третіх країн, зокрема Туреччини. Через такий реекспорт, за оцінками нардепа Дмитра Кисилевського, Україна втратила вже понад 2 млрд бюджетних надходжень.

Згідно з дослідженням GMK Center, у довгостроковій перспективі металобрухт поступово втрачатиме статус експортного товару через глобальні торговельні бар’єри. Брухт дедалі більше розглядається як стратегічний ресурс для «зеленої» металургії та декарбонізації, тож країни прагнуть зберегти сировину для власних потреб.

Його неможливо оперативно виробити у необхідній кількості, тому доступна ціна на внутрішньому ринку стає ключовою умовою конкурентоспроможності національних виробників сталі.

Наразі обмеження на експорт брухту вже запровадили 48 країн, і понад третина з них – повністю заборонили його постачання за кордон. Ця тенденція лише посилюватиметься, адже попит на брухт у світі зростає: у ЄС – через декарбонізацію та механізм CBAM, в інших країнах – через перехід до екологічніших технологій виробництва.

Загалом 77% світового обсягу сталі виробляється у країнах, які вже впровадили або планують впровадити обмеження на експорт брухту. За таких умов доцільніше експортувати готову сталь, вироблену з брухту, а не сам брухт – адже металургійні підприємства є одними з найбільших платників податків в Україні.

Політика