У російському суспільстві падає підтримка війни і зростає байдужа покірливість

09 травня 2025 р. 00:31

09 травня 2025 р. 00:31

У російському суспільстві поступово зменшується вплив прихильників продовження воєнних дій, на тлі зростаючої втоми населення від конфлікту і зміни акцентів у державній пропаганді, яка дедалі частіше говорить про можливі переговори.

Згідно з даними опитування "Левада-центру" (визнаний у Росії іноагентом), передає видання The Mockow Times , у квітні 2025 року ідею продовження війни підтримали 30% росіян - це найнижчий показник від початку повномасштабного вторгнення. Порівняно з квітнем 2024 року частка прихильників війни знизилася на 9 процентних пунктів, а з березнем 2022 року - на 14 пунктів.

Ідею переговорів з Україною підтримали 61% респондентів - стільки ж, скільки було в січні, коли фіксувався попередній максимум. Мінімальний рівень підтримки мирних ініціатив (45%) було відзначено в травні 2023 року, після перших атак українських безпілотників по Москві. З того моменту кількість прихильників переговорів зросла на 16 пунктів.

Основну підтримку військовому курсу, як і раніше, складають громадяни старшого віку. Серед росіян, старших за 55 років, за продовження війни виступили 40%, тоді як серед молоді від 18 до 39 років - тільки 18%.

Незважаючи на зниження інтересу до конфлікту, більшість громадян вважають, що рішення про початок переговорів має ухвалювати особисто президент Володимир Путін, розповів директор "Левада-центру" Денис Волков в інтерв'ю Bloomberg. За його словами, влада прагне підтримувати ілюзію стабільності, а сама війна для багатьох перетворилася на рутинне тло.

Також опитування показало, що 19% росіян у квітні заявили, що зовсім не стежать за подіями, пов'язаними з Україною, - це вдвічі більше, ніж на початку конфлікту. Серед росіян до 24 років війною не цікавляться 33%, а в групі від 25 до 39 років - 31%.

Навіть такі події, як визволення Курської області, що опинилася під іноземним контролем уперше з 1940-х років, не викликали помітного відгуку - тільки 3% росіян визнали це головною подією квітня. Стільки ж цікавилися погодою. Атаки дронів, що спричинили збої в роботі аеропортів, згадали лише 2%.

За оцінкою "Левади", 40% росіян вважають, що війна завдала країні більше шкоди, ніж принесла користі. Однак, незважаючи на зростання цін і стурбованість споживачів, це поки що не трансформувалося в серйозне невдоволення владою. Волков зазначає, що відчуття економічної стабільності створюється завдяки підвищенню зарплат, соціальній підтримці та адаптації до інфляції, що дає змогу багатьом говорити про поліпшення становища, а не про погіршення.

Незважаючи на те, що опитування показують нібито зниження підтримки війни , багато західних політиків і військових розуміють, що це війна не одного Путіна, а всіх росіян.

Усередині російського суспільства є величезна соціальна підтримка війни, переконаний колишній начальник Генерального штабу Війська Польського Раймунд Анджейчак. Він нагадав, що ще під час Другої світової війни РФ воювала з величезними людськими втратами. Тоді німецький генерал Фріц Манштейн називав це російським способом воювати.

"Вони (росіяни - ред.) не дбають про війська, вони не дбають про техніку, і вони можуть страждати все більше і більше як суспільство, вони не думають про майбутнє. Але це не війна Путіна, як її бачить хтось, а війна Росії, - переконаний він. - Що довше війна, то більше Росія мотивована, у війни є величезна соціальна підтримка всередині російського суспільства".

Політика