Генерал-ракетник пояснив, чому комп’ютерне моделювання наслідків ядерного удару

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Генерал-ракетник пояснив, чому комп’ютерне моделювання наслідків ядерного удару – гра дилетантів

09 травня 2025 р. 20:13

09 травня 2025 р. 20:13

Генерал-ракетних військ у відставці Микола Філатов, автор книги «Втрачений ракетний щит України», який у минулому командував дивізією Ракетних військ стратегічного призначення СРСР та був заступником командувача 43-ої ракетної армії під час ядерного роззброєння України розкритикував поширену практику комп'ютерного моделювання наслідків ядерного удару, назвавши її «дилетантством». Про це він розповів « Главкому ».

За словами генерала, однозначно спрогнозувати масштаб ураження від ядерної зброї неможливо без точних вихідних даних, включаючи тип ракети, потужність боєзаряду, висоту підриву та метеорологічні умови, зокрема напрямок вітру.

«Ні я, ніхто інший вам однозначно не скаже про масштаб ймовірного ураження, не маючи вихідних даних щодо ракети, потужності боєзаряду та інших факторів. Усе це теоретичні припущення, дилетантство. Сподіваюся, ніхто ніколи у світі не перевірятиме ці теоретизування на практиці», – наголосив Микола Філатов.

Генерал пояснив, що тактичні ядерні боєприпаси можуть мати потужність від 0,3 до 100 кілотонн (вибух заряду в 1 Кт еквівалентний підриву 1000 т вибухового тротилу). Для порівняння: потужність бомби «Малюк», яку американці скинули на Хіросіму в 1945 році, була 15 Кт, «Товстун», що вразив місто Нагасакі, – 21 Кт.

Коментуючи погрози Росії щодо застосування ядерної зброї проти України та Європи, а також використання онлайн-сервісів на кшталт Nukemap для моделювання потенційних ударів, Філатов підкреслив, що радіус ураження залежить від багатьох факторів і потребує розрахунків фахівців.

Генерал також згадав випадки з історії ядерних випробувань, коли реальна руйнівна сила вибуху перевищувала попередні розрахунки, особливо в докомп'ютерну еру.

Так було з першим випробуванням радянської атомної бомби , що відбулося в 1949 році на Семипалатинському полігоні в Казахстані. У зоні ураження звели бетонні багатоповерхівки, розмістили машини, літаки та понад 1,5 тисяч тварин, щоб оцінити наслідки. Кінокамери, встановлені в бетонних плитах, зафіксували силу вибуху, що перевершила оцінки радянських інженерів за деякими параметрами у півтора-два рази.

Озеро, що утворилося під час експериментальних випробувань на полігоні поблизу Семипалатинська, Казахстан. Тут випробували першу радянську атомну бомбу, а загалом було проведено понад 450 ядерних вибухів.

Водночас людство має деякі запобіжники від божевілля чи випадковості – всі ядерні боєприпаси мають багато систем захисту від несанкціонованого підриву, підкреслює Микола Філатов.

Нагадаємо, українські військові мають збивати усі ворожі ракети, що летять у бік країни, не розбираючись одразу, чи є вони ядерними, чи ні . Про це розповів «Главкому» генерал Микола Філатов, автор книги «Втрачений ракетний щит України», який у минулому командував дивізією Ракетних військ стратегічного призначення СРСР та був заступником командувача 43-ої ракетної армії під час ядерного роззброєння України.