«Я згідний» чи «я згодний»? Мовознавиця пояснила, який варіант правильний

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

09 травня 2025 р. 23:25

09 травня 2025 р. 23:25

Мовознавиця Ольга Васильєва пояснила, що обидві форми – «згідний» і «згодний» – є правильними й засвідчені у словниках. Про це йдеться у рубриці « Главкома » « Мовне питання ».

«Маємо прийменник «згідно з», а не «згодно з». Чергування [о], [е] з [і] є одним із найпоширеніших історичних чергувань голосних в українській мові – аж настільки, що в діалектах зберігається ікавізм навіть у таких словах, як ріт (рот), ліб (лоб), вівк (вовк), Біг (Бог) та інших. «Згідний»/«згідна» вживали і класики – від Лесі Українки до Олександра Довженка. Словник теж підтверджує, що правильні обидві форми: «згідний – те саме, що згодний» (не застаріле і не діалектне)», – зазначила мовознавиця.

Васильєва зазначила, що «згодний» і «згодна» є основними варіантами. Однак, за її словами, незрозуміло, чому в цих словах не відбулося природне для української мови чергування голосних.

Раніше філологиня Ольга Васильєва пояснила, що від жіночого імені «Олександра» в українській мові утворюються форми «Саня», «Санда», «Леся». А от від чоловічого імені є і «Санько», і «Сашко», і «Шурко», і «Лесь».

Також філологиня Ольга Васильєва у рубриці «Главкома» «Мовне питання» пояснила, чи є у слова «груди» однина та яке слово вживати на позначення однієї із грудей.

До слова, Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення . У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.