Розум розвивався на Землі двома незалежними шляхами — дослідження

12 травня 2025 р. 18:09

12 травня 2025 р. 18:09

Складні ланцюги нейронів ймовірно розвинулися у птахів і ссавців паралельно та незалежно одні від одних. Обидві гілки належать до хребетних. Раніше серед вчених побутувала думка, що вони походять від єдиного предка. Але зараз науковці навели аргументи, які свідчать про відсутність тісних зв’язків між цими гілками, пише Wired .

Цикл наукових статей на цю тему опублікував журнал Science у лютому 2025 року. Автори — професура з кафедри біологічних наук Колумбійського університету. Вони зазначають у анотації до своєї праці, що високоінтелектуальні біологічні системи виникали на нашій планеті лише кілька разів.

«Серед хребетних ссавці та птахи можуть вирішувати складні проблеми, використовувати інструменти та брати участь у складній соціальній поведінці. Ці завдання залучають кору. Саме вона  бере найбільшу участь у когнітивних процесах», — йдеться у статті.

Попри це, мозок у ссавців та птахів різний. У ссавців мозок великий і складноструктурований. У птахів він в рази менший і здається простішим. Але все одно демонструє схожі нейронні ланцюги.

«Птах з мозком вагою 10 грамів робить майже те саме, що й шимпанзе з мозком вагою 400 грамів», — звернув увагу дослідник структур мозку Онур Гюнтюркюн з Ruhr University Bochum у Німеччині.

В першій половині XX-го століття нейроанатоми вважали, що птахи не є розумними, оскільки в них нема нічого схожого на неокортекс. Саме ця ділянка відповідальна за мовлення та мислення. Неокортекс сформований із шести шарів нейронів, які отримують сигнали від інших частин мозку.

Замість чітких шарів, птахи мають «невизначені клубки нейронів без орієнтирів чи відмінностей», — розказує нейробіолог з Баскського центру неврології Ачукарро в Іспанії Фернандо Гарсія-Морено. Вважалося, через це птахи ніколи не зможуть зробити те, на що здатні ссавці. Але птахи змогли. І це змусило науковців шукати причини: як?

Порівняння мозку ссавців та птахів показало, що в останніх є ділянки мозку, побудовані зі складних нейронних ланцюгів. Це задній шлуночковий валик. На перший погляд здавалося, що ці ділянки можуть бути задіяні лише у рефлекторних рухах, але нейронні зв’язки тут були схожі на ті, що в неокортексі.

Далі вчені порівняли ембріони ссавців і птахів на різних стадіях розвитку. Дослідження показало, що неокортекс ссавців та задній шлуночковий валик птахів розвинулися з різних ділянок ембріона.

У останньому дослідженні вчені з США провели секвенування РНК. У такий спосіб вони порівняли нейронні ланцюги не лише сформованого мозку, але й в процесі ембріонального розвитку. Так вони простежили на клітинному рівні, де в ембріоні клітини почали рости, а де вони опинилися вже у дорослому організмі. Дослідження провели на курях, мишах та геконах. І дійшли висновку, що в дорослому мозку зрілі нейронні ланцюги виглядають разюче схожими, але вони по-різному побудовані, інакше розвивалися і розташовані в різних ділянках. Це дослідження підтвердило, що у птахів є своя версія мозку, здатного до інтелектуальної діяльності.

Нещодавно вчені також виявили, що ворони, як і люди, мають геометричне мислення — розрізняють фігури і можуть розділити їх за схожістю. Дослідження наводить на гіпотезу, що розпізнавання геометричних закономірностей може бути глибоко вкоріненим в еволюції та виявитися більш поширеним у тваринному світі, ніж ми думали.

Політика