Ердоган несе ризики для України на переговорах: експертка назвала основні загрози

12 травня 2025 р. 18:22

12 травня 2025 р. 18:22

Підтримка України публічно не завжди збігається з залаштунковою тактикою Туреччини

Президент Туреччини Реджеп Ердоган не вперше виступає своєрідним миротворцем між Україною та Росією і може мати свої мотиви у сприянні урегулюванню війни. Зокрема, варто зважати, що публічна підтримка України може не збігатись з діями Туреччини за закритими дверима, адже країна може просувати вигідні Росії компроміси.

Таку думку "Телеграфу" висловила Олена Пшенична , програмна менеджерка Центру геополітичних досліджень Konstanta R&D Group. Вона також окреслила потенційні вигоди для Туреччини від такого посередництва.

— Ердоган — миротворець, це для України добре чи погано, у чий бік він буде виявляти симпатії?

— Насправді, ми можемо констатувати, що Ердоган як посередник це з одного боку можливість, з іншого — ризики для України . Тому що, по-перше, досвід посередництва між Росією та Україною він має ще з 2022 року.

Таким чином, переговори в Стамбулі можуть оживити дипломатичний трек, дати шанс на хоча б часткову деескалацію , а також зміцнити позиції України як держави, що готова до конструктивного діалогу за умови збереження принципових позицій.

Перевага Туреччини в тому, що Анкара залишається однією з небагатьох країн, яка має прямий контакт з Путіним і водночас зберігає публічну підтримку територіальної цілісності України.

Але ризик полягає в тому, що зовнішня політика президента Туреччини – це приклад прагматичного, часто ситуативного балансу між геополітичними центрами сили і підтримка України публічно не завжди збігається з залаштунковою тактикою Туреччини , а тому Анкара може просувати компроміси на користь Москви.

Турецький лідер може використати цей майданчик для зміцнення свого міжнародного іміджу, посилення позицій у переговорах із НАТО, ЄС чи США, або для відволікання уваги від внутрішньополітичних проблем.

Тому головне завдання української дипломатії — не втратити суб'єктність і не дозволити реалізувати чужий сценарій під виглядом "мирного плану".

— Що саме виграє Ердоган від факту цих переговорів?

— Для президента Туреччини переговори між Зеленським і Путіним у Стамбулі мають геополітичну та внутрішньополітичну інвестицію з високим прибутком.

По-перше, міжнародний імідж та регіональне лідерство . Проведення мирних переговорів на території Туреччини дозволяє Ердогану продемонструвати, що він здатен не просто балансувати між Росією і Заходом, а бути ключовим арбітром у важливому воєнному конфлікті. Це, звичайно, посилює позиції Туреччини в НАТО, дозволяє вимагати преференції у Брюсселя і Вашингтона , а також формує образ "незамінного" лідера у світі.

По-друге, внутрішньополітичні дивіденди . Враховуючи економічну кризу в Туреччині — зростання інфляції, безробіття, падіння ліри — Ердоган може використати зовнішньополітичну активність як інструмент для мобілізації електорату й зміцнення авторитету . Роль миротворця та посередника дозволяє йому переключити увагу суспільства з соціально-економічних проблем на "миротворчу місію" Туреччини .

По-третє, фактор Трампа . Те, що саме Дональд Трамп запропонував Стамбул як майданчик для переговорів, надає Ердогану додаткову легітимність і посилює його позиції у відносинах із Вашингтоном. Це може дати йому простір для геополітичного торгу — як щодо санкційного режиму чи політики в Сирії.

Таким чином, переговорні процеси та зовнішньополітична діяльність Туреччини щодо російської війни проти України це важіль великої політичної гри, де Ердоган збиратиме дипломатичні, економічні та репутаційні дивіденди одночасно.

Раніше "Телеграф" писав, що Туреччина викликалась моніторити режим припинення вогню в Україні, який президент Володимир Зеленський пропонував запровадити з 12 травня.

Політика