Майже рік захисник вважався зниклим безвісти. Згадаймо Олексія Андреєва

13 травня 2025 р. 09:03

13 травня 2025 р. 09:03

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна . Нині згадаємо Олексія Андреєва. Євгенович

Свій останній бій Олексій Євгенович Андреєв на позивний Коваль прийняв 25 листопада 2023 року під Богданівкою біля Бахмута. Майже рік Олексія вважали зниклим безвісти. Була надія, що він із побратимами потрапив у полон. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на Чернівецьку обласну раду .

Олексій Андреєв народився 24 серпня 1973 року у Маріуполі Донецької області. Його батько все життя працював старшим механіком на великих вантажних суднах, мама була вчителькою математики. У школі грав у футбол, захоплювався важким роком.

Олексій Андреєв закінчив коледж та отримав технічну освіту, працював на одному з промислових підприємств, але швидко зрозумів, що йому це не до душі. Тож вступив у Київський національний університет культури і мистецтв – на курс режисури кіно і телебачення. Тут зустрів майбутню дружину Наталю. Також під час навчання розкрився його талант відеооператора. Працював у продакшн-студії у Києві, пізніше – на кількох телекомпаніях у Маріуполі.

«Він умів бачити людей. І вмів не просто вчасно піддивитись емоції, а й зафіксувати їх», – пригадує дружина Наталя.

2017 року Олексій Андреєв переїхав до Чернівців – рідного міста дружини. Наталя повернулася сюди, щоб доглядати літніх батьків. Тут пара зайнялася підприємницькою діяльністю.

На захист України Олексій став вже на другий день повномасштабної війни. Був сержантом, служив у 92-му батальйоні 107 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Брав участь у бойових діях на Харківщині, згодом – на Донеччині. Узяв собі псевдо Коваль – на честь мами. Це було її дівоче прізвище. Вірив, що воно стане його оберегом.

Уже на фронті Олексій створював музику для фільму, який планувала знімати дружина.

25 листопада 2023 року група Олексія Андреєва, всього вісім людей, заступила на одну з позицій під Богданівкою біля Бахмута. Дуже швидко зв’язок із захисниками зник: росіяни пішли на штурм, зав’язався запеклий бій.

Майже рік Олексія вважали зниклим безвісти. Була надія, що він із побратимами потрапив у полон. Та експертиза підтвердила збіг з ДНК одного з тіл, які вдалося повернути з Росії.

Поховали воїна на Алеї Слави Чернівецького центрального кладовища.

Дружина Наталя Ікім і друг та колега полеглого воїна Макс Грабовський планують опублікувати пісні, створені Олексієм, щоб зберегти музику, яка наповнювала його щодня.

« Главком » долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Політика