Як Іран та Росія "водять Трампа за ніс" — The Hill

13 травня 2025 р. 12:52

13 травня 2025 р. 12:52

Коли президент Трамп викладає свої зовнішньополітичні амбіції на 2025 рік, виділяється один меседж: він вірить, що зможе швидко укласти масштабні угоди там, де Джо Байдену нібито не вдалося. Чи то припинення війни в Україні "за 24 години" , чи то укладення нової ядерної угоди з Іраном, Трамп обіцяє швидкі прориви завдяки "жорсткому", але "розумному" укладанню угод.

Але за лаштунками Владімір Путін та іранські лідери навмисно заохочують цю віру — не для того, щоб уможливити мир, а для того, щоб обплутати Трампа дипломатичною павутиною, просуваючи свої власні цілі.

І Москва, і Тегеран водять Трампа за ніс, пропонуючи ілюзії переговорів, не маючи наміру йти на поступки. Гірше того, вони координують цю стратегію, щоб максимізувати важелі впливу — використовуючи прагнення Трампа до швидких перемог, щоб загнати США у невигідне становище, зазначає Ігор Десятников, глобальний макро- та геополітичний стратег, що базується в США.

"Щодо України, то натяки Путіна на готовність до переговорів є тактичними маневрами. Цілі Росії — підпорядкування України, нейтралізація східного флангу НАТО і закріплення своїх територіальних надбань — залишаються незмінними. Сигнали Путіна про можливі "мирні переговори" розраховані на те, щоб переконати Трампа, що війну можна припинити простим рукостисканням. Насправді ж будь-яке перемир'я, на яке погодиться Росія, просто дозволить їй переозброїтися і перегрупуватися", — вважає Десятников.

Тим часом Іран наслідує стратегію Путіна. Поки союзники Трампа обмірковують можливість відновлення ядерних переговорів, Тегеран демонструє нечітку відкритість — водночас прискорюючи свою ядерну програму та зміцнюючи позиції в регіоні. Іран прагне переговорів не задля обмеження своїх амбіцій, а щоб послабити тиск, розколоти Захід і перезапустити дипломатичне поле без справжніх поступок.

"Критичний і часто ігнорований факт полягає в тому, що Росія та Іран діють не окремо. Вони координують свої дії. З огляду на поглиблення безпекових та економічних зв’язків із Тегераном, Москва заохочує Іран дотримуватись стратегії вибіркової участі — підтримуючи перспективу дипломатії, не погоджуючись водночас на жодні незворотні кроки", — додає стратег.

Паралельно Росія подає себе як незамінного посередника між США та Іраном, пропонуючи свою роль "брокера", здатного сприяти прориву — якщо Трамп буде готовий на ширші геополітичні поступки.

Цей гамбіт служить кільком цілям Росії: утримувати Трампа зацікавленим в результатах, які контролює Москва, створювати враження, що без Росії не обійтися ані в Україні, ані на Близькому Сході, посилювати дипломатичну залежність США та відкрити шлях до послаблення санкцій, визнання територіальних здобутків або підриву єдності НАТО.

Фактично Путін використовує прагматичну схильність Трампа до угод, пропонуючи ілюзію прогресу в обмін на реальні стратегічні вигоди.

Автор також вказує на те, що Трамп своїм вибором спеціального представника для ведення переговорів з Москвою і Тегераном створив прогалину, якою скористалися противники.

Стів Віткофф — є ідеальним інструментом для їхньої стратегії: людина, якій можна лестити, вводити в оману і використовувати для демонстрації фальшивого прогресу. Російські та іранські офіційні особи, ймовірно, навіть порівнюють, як найкраще маніпулювати ним.

У 2025 році команда Трампа і американські виборці повинні розпізнати розставлену пастку. Справжня дипломатія вимагає реалізму, а не видавання бажаного за дійсне. Путін і верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї не пропонують мир — вони нав'язують затягування, відволікання та залежність.

"Жодна угода — щодо України чи Ірану — не буде можливою без тиску і стратегічної рішучості. Гонитва за примарними угодами, можливо, і потрапить у заголовки газет, але коштуватиме Америці дуже дорого. Якщо Трамп прагне справжньої сили, він має пам’ятати: мистецтво угоди починається з усвідомлення того, коли тебе використовують", — підсумував Десятников.

Як писав оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко , Москва ніколи на відмовлялась від ідеї "стамбульської угоди". Про те, чому "Договір про постійний нейтралітет і гарантії безпеки Україні" може призвести до катастрофічних наслідків для нашої країни, читайте в статті "Стамбул-2" уб’є Україну".

Політика