"Ховаєшся за пеньки, бо більше нема за що": піхота розповіла про бої у Серебрянському лісі

13 травня 2025 р. 14:03

13 травня 2025 р. 14:03

У Серебрянському лісі на Лиманському напрямку точаться жорсткі бої — ЗС РФ випалюють бліндажі та полюють на захисників з неба. Українські військові розповіли, як їм вдається у цих умовах не лише виживати, але й ефективно нищити ворога.

Про це йдеться у матеріалі "Радіо Свобода" від 12 травня, для якого журналісти взяли інтерв’ю у піхотинців 53 окремої механізованої бригади ЗСУ.

Зі слів воїнів, найважче — це зайти на позицію і вийти з неї або сходити за провізією, коли закінчуються запаси.

"Пам’ятаю мій перший захід на спостережний пункт — нас вів провідник, ми мали ще провізію принести хлопцям. Ми в такий "заміс" потрапили — з пів на сьому ранку і до 17 години вечора нас крили всім, чим можна. Як миші бігали, ховались. Міномети, "скиди", артилерія. Після цього я почав вчитись — як ходити, де безпечніше, обдивився всі бліндажі на шляху до позицій, в яких можна сховатися", — згадав піхотинець Влад.

Його побратим Анатолій розповів, що універсальних правил для роботи у Серебрянському лісі немає. Іноді точки призначення треба дістатись швидко, а іноді навпаки повільно. Очевидно одне: потрібно дивитись, слухати, тримати зв’язок з підрозділами РЕБ і бігти, коли дають сигнал про чисте небо. Адже тиша триватиме недовго — 15-20 хвилин.

Бої в Серебрянському лісі: головна небезпека — це "пташки"

Військовий Сергій пояснив, що в разі, якщо ворожий дрон зафіксував, за дерева, які ще лишились, сховатись не вийде. Найкраще — стріляти по БПЛА й рухатись вбік, залишаючи квадрат, бо невдовзі на це ж місце прилетить новий безпілотник.

"Вони помилок не пробачають. Якщо вже непомітним добрався до бліндажа — сиди там і не рипайся. Тільки-но вилізеш – "спалишся" – і все", — підкреслив його побратим і тезко Сергій.

Зі слів Влада, іноді дрони пролітають повз — вглиб оборони, а іноді фіксують цілі й швидко летять назад. Однак розслаблятись не можна, адже дрон прямує зарядитись гранатами, щоб зафіксовані цілі уразити.

Небо потрібно не лише слухати, але й дивитись на нього. Як пояснили у піхоті, дрони залітають спереду й "зависають" над стежками, чекаючи на ЗСУ для "скидів". Коли БПЛА рухається, його можна почути, однак "висять" у повітрі вони безшумно. Влад підкреслив, що найкраща зброя проти Mavic — це дробовик.

Бої в Серебрянському лісі: як відбуваються евакуація і захід на позиції

Піхотинцям часто доводиться самим переносити поранених — на ношах або просто на спині. Той, хто евакуює, стає легкодоступною ціллю, а через дерев’яні колоди під ногами важко тягнути побратимів. Окрім того, на шляху можуть бути протипіхотні міни.

На позиції також ходять пішки. "Новачки", буває, скаржаться, що більше не можуть, але доводиться бігти через "не можу", щоб не наражати на небезпеку себе і побратимів. Позиції ЗС РФ обстрілюють цілодобово, одну таку атакували "усім чим можна" 3-4 доби поспіль.

Заходячи на позицію, бійці мають на собі приблизно 20 кілограмів додаткової ваги — бронежилет, каску, підсумки, автомат, боєкомплект, воду, їжу тощо. З усім цим доводиться бігати приблизно 6 кілометрів.

Рухаючись на позиції, захисники зупиняються, але після сигналу про чисте небо переходять на біг. Ввечері не пересуваються, що помітні, а вдень для усіх справ обирають "вікно". Йдеться про час, коли не так багато дронів, тож можна "проскочити". Однак останнім часом загалом ворожих "пташок" стало набагато більше.

"Буквально 4 місяці тому такої кількості тут не було. Якось спокійніше ми переміщались. А зараз часто буває, що треба за водою піти чи провізією — а вийти з бліндажа не дають. Навіть обстріли не так страшні. Бо вилізеш — спалиш позицію і вночі тебе накриють. Тож доводиться терпіти, сидіти й чекати коли ситуація дозволить вийти. Але нормально. Воюємо", — зазначив Андрій.

Серебрянський ліс — "вже просто поле"

ЗС РФ регулярно атакують керованими авіабомбами й дистанційно мінують територію за допомогою дронів. Використовують при цьому "цікаві такі міни" зеленого кольору. Зі слів Сергія, такі погано видно. Українські бліндажі постійно палять, тож захисникам доводиться вилазити вночі й гасити пожежі з лопатами. Мета ворога — не стільки знищити укріплення, скільки вигнати звідти живу силу.

Переробити або укріпити укриття — "дуже складно", адже над головою постійно літають БПЛА. Єдина можливість з’являється, коли туман, адже "пташки" літають менш активно. Однак замість дронів виникає інша небезпека — до ЗСУ можуть непомітно підійти російські штурмовики.

"В нас там вже просто поле. Це наразі не ліс, а лісопосадка. Там як йдеш і щось летить — ховаєшся за ті пеньки, бо більше нема за що. Так і рухаєшся перебіжками — шукаєш де пеньок більше", — описав Влад.

Андрій пояснив, що у Серебрянському лісі потрібно багато бігати й знати, коли зупинитись. Якщо яскраво світить сонце, бійців ховають тіні. Камера на FPV-дронах слабка, тож важливо просто "не маячити".

ЗС РФ застосовують дрони на оптоволокні у Серебрянському лісі

Росія здебільшого штурмує дронами, застосовуючи "скиди" та FPV. Однак Mavic і звичайні FPV-дрони може глушити РЕБ, тож окупанти все частіше використовують БПЛА на оптоволокні. Сергій розповів, що протидія одна — діставати дріт та ламати його, перериваючи сигнал.

Однак дрони на оптоволокні далекі від ідеалу: вони не такі маневрові, як звичайні FPV, і можуть детонувати, налітаючи на бур’ян. Раніше ЗС РФ залишали котушку на базі, а тепер чіпляють до "пташок", тому літають вони повільно й акуратно.

Зараз у Серебрянському лісі з’явилась "зеленка", тож на гілочки оборонці можуть чіпляти сітки або мотузки. Така пастка можу зупинити ворожий FPV-дрон.

Бої в Серебрянському лісі: окупантів змушує воювати страх

Українські дрони фіксують штурмовиків ЗС РФ "за кілометри", але в туман і дощ вони не літають. В основному окупанти лізуть на світанку або ввечері. Вдень, як розповів Сергій, не наступали вже давно.

Росіяни, які здались у полон, зізнаються, що особливого бажання воювати по той бік немає. Однак вибору немає — за підрозділами стоять загороджувальні загони й назад не випускають.

"Важко, бо там того Серебрянського лісу вже не залишилось. Одні зубочистки стоять. Всі верхівки касетними снарядами знищило. Їх техніка туди не заїде, тому що там навалено дуже багато колод. Там за пару кілометрів їх буде видно, бо швидко вона не поїде. Тому, зазвичай, штурмують піхотою. Їх висаджують там за 3-5 кілометрів, і вони йдуть пішки. Дрони наші їх швидко вичисляють, хоч вони й намагаються дистанцію тримати по 50-70 метрів. Або парами йдуть. По двоє", — повідомив Сергій.

Хімічні удари в Серебрянському лісі: деталі від ЗСУ

Піхотинець Андрій згадав, як наприкінці лютого разом з побратимами дві доби не міг вийти з позиції. Серед іншого їх атакували "хімією якоюсь".

"Очі пече страшно, обличчя теж. Як надихаєшся цими парами — носом кров йде. Неприємні, м'яко кажучи, відчуття", — згадав Андрій.

Він підкреслив, що найгірша поведінка піхоти на позиціях — це паніка, адже вона швидко поширюється і тоді "це кінець". Під час перемир’я на Великдень у Серебрянському лісі було "трохи тихіше", ворожі дрони літали, але не так мучили "скидами". Однак довіри до ворога у піхоти загалом немає.

"Треба виконати завдання за будь-яку ціну — йдеш і виконуєш. Все що не літає – то вже для нас звично. Найголовніше — дойти, вийти, якщо треба когось забрати — забираєш. Все це робиш максимально акуратно. Для мене найголовніше — знищувати ворога", — підсумував Влад.

Нагадаємо, азербайджанський військовий аналітик Агіль Рустамзаде розповів Фокусу , на яких двох напрямках Росія може готувати "літній наступ" .

Начальник відділу РуБПАК "Прайм" 5 прикордонного загону ДПСУ Олександр Поліщук розповів, що внаслідок успішного "полювання" Сили оборони ускладнили логістику ЗС РФ у Курській області .

Політика