Торговельна війна Америки з Китаєм: можливі сценарії Андрій Длігач

13 травня 2025 р. 17:00

13 травня 2025 р. 17:00

Світ, який ще нещодавно перебував у вирі безпрецедентної торговельної війни між двома домінуючими економічними силами — Сполученими Штатами та Китаєм, отримав коротку передишку. Після напруженого протистояння сторони домовилися про 90-денне «перемир'я» , що дає невелике вікно можливостей для деескалації. На світовій шахівниці йде не просто шахова партія, а складна гра, де Китай захоплює території, граючи в го, Трамп блефує в покерних роздачах, а більшість інших гравців ледве може вийти хоча б на рівень «двох кроків».

Ця тимчасова пауза не скасовує глибинних суперечностей і викликів, які вже спричинили значні турбулентності у глобальній економіці, позначаючись на кожній країні, включаючи Україну. Масштаб і наслідки цієї боротьби виходять далеко за межі простих тарифних суперечок, зачіпаючи основи світового порядку та економічної архітектури.

Чи вдасться за ці 90 днів досягти стійких домовленостей? Якими є можливі сценарії подальшого розвитку подій після «перемир'я» і до чого вони можуть призвести? Щоб глибоко зрозуміти поточну ситуацію та передбачити майбутнє, пропоную ретельно проаналізувати сильні та слабкі сторони обох ключових гравців, а також розглянути спектр можливих сценаріїв розвитку цієї напруженої ситуації.

Сила та слабкість

Сполучені Штати зберігають значну економічну та політичну міць. Та навіть така могутня держава має свої сильні сторони та вразливості, які необхідно враховувати в контексті торговельної війни. Аналогічно Китай як країна з другою за розмірами економікою у світі також має значні сильні сторони, але й зіштовхується із серйозними викликами. Розуміння цих факторів є критично важливим для оцінки перспектив конфлікту ( див. табл .).

При цьому, аналізуючи позицію Китаю, важливо звернути увагу на самозаспокоєння Пекіна, який вважає, що його стратегічна підготовка, економічна стійкість і політична стабільність дадуть йому можливість витримати торговельну війну із США та вийти з неї з посиленими позиціями на світовій арені. Водночас ахіллесовою п'ятою Піднебесної є ціла низка економічних, політичних, демографічних і геополітичних вразливостей, які Трамп може використати, якщо гратиме обережніше і стратегічніше.

США

Китай

Сильні сторони

Менша залежність від експорту , який становить відносно невелику частку ВВП США — лише 11%. Це забезпечує певну стійкість американської економіки до коливань на міжнародних ринках і зменшує її вразливість до торговельних обмежень з боку інших країн.

Енергетична незалежність , завдяки внутрішньому видобутку нафти та газу, яка зменшує їхню залежність від імпорту енергоносіїв із нестабільних регіонів світу і надає додатковий важіль впливу у відносинах з іншими країнами.

Контроль над глобальною фінансовою системою , адже долар США залишається домінуючою резервною валютою та основною валютою міжнародної торгівлі, що дає США значні важелі впливу на світові фінансові потоки та можливість застосування фінансових санкцій як інструменту зовнішньої політики.

Великий внутрішній ринок , що забезпечує значний попит на товари та послуги, роблячи країну привабливим ринком збуту для інших держав. Це дозволяє використовувати тарифну політику як інструмент тиску на торговельних партнерів.

Політична стабільність , що забезпечує послідовність у прийнятті рішень і реалізації довгострокових економічних стратегій та є важливою перевагою в умовах тривалого протистояння.

Значна роль у глобальному виробництві , що дає величезну економічну вагу та вплив на міжнародні ланцюги постачання.

Диверсифікація експортних ринків за рахунок зміцнення зв’язків із країнами ЄС, Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Центральної Азії та Африки, що розширює його економічний вплив.

Значні золотовалютні резерви, що зменшують залежність від доларових активів, забезпечуючи фінансову стабільність і можливість маневрування в умовах економічної нестабільності.

Технологічна самодостатність у стратегічно важливих галузях, таких як виробництво електромобілів, розвиток штучного інтелекту та виробництво напівпровідників.

Високі темпи автоматизації та роботизації виробництва, що підвищує ефективність і конкурентоспроможність його промисловості.

Інвестиції в нову економіку та ШІ , за якими Китай є світовим лідером, що дає йому конкурентну перевагу в розробці та впровадженні передових технологій.

Слабкі сторони

Інфляційний тиск через підвищення мит, що розжене інфляцію всередині країни і може негативно вплинути на купівельну спроможність населення та загальну стабільність економіки.

Політична нестабільність і поляризація американського суспільства, що ускладнює формування та реалізацію послідовної довгострокової економічної стратегії.

Залежність від імпорту компонентів , особливо у високотехнологічних галузях, які значною мірою залежать від імпорту критично важливих компонентів з Китаю.

Залежність від імпорту споживчих товарів китайських виробників, які прямо чи через Мексику або В’єтнам займають домінуючі позиції на багатьох споживчих ринках США — від електроніки до одягу.

Ризик рецесії , неминучий за торговельної війни. За різними оцінками, втрати ВВП у 2025 і 2026 роках можуть становити від 0,5% до 1,5%.

Проблеми попиту та надлишкові потужності , адже промисловість виробляє значно більше товарів, ніж може спожити внутрішній ринок, що робить економіку країни надмірно залежною від експорту до США, одного з ключових ринків.

Залежність від технологій Заходу , особливо від імпорту високотехнологічного обладнання та компонентів у стратегічно важливих галузях, таких як виробництво напівпровідників і ШІ.

Криза сектору нерухомості , який становить орієнтовно 25–30% ВВП, є глибокою, з численними банкрутствами девелоперських компаній (Evergrande, Country Garden та інші). Це створює ризики для фінансової стабільності та гальмує економічне зростання.

Демографічна криза , що призводить до зменшення потенціалу внутрішнього споживання та уповільнення інноваційної активності.

Геополітична ізоляція через агресивну зовнішню політику, з ризиком конфронтації не лише зі США, а й із Британією, ЄС, Японією, Республікою Корея, Індією, Австралією і Новою Зеландією.

Скорочення прямих іноземних інвестицій , оскільки розвинені країни прагнуть зменшити свою залежність від китайської економіки та диверсифікувати ланцюги постачання.

Можливі сценарії

Прогнозування майбутнього завжди пов'язане з невизначеністю, але аналіз поточних тенденцій і потенційних дій ключових гравців дає можливість виокремити кілька ймовірних сценаріїв розвитку торговельної війни між США та Китаєм у 2025–2026 роках.

Сценарій 1 (ймовірність 35%): повноцінна тарифна війна

Цей сценарій передбачає подальшу ескалацію конфлікту, наприклад, запровадження системних і широкомасштабних мит на китайський імпорт, можливо, в діапазоні від 60 до 145%. Китай відповідає симетричними та асиметричними заходами, завдаючи удару по американському експорту та інших секторах економіки США.

Наслідки для Китаю : повноцінна тарифна війна завдасть серйозного удару по китайській економіці, призводячи до втрати частини експортних ринків та уповільнення економічного зростання. Однак Китай може спробувати пом'якшити негативні наслідки шляхом активного формування нових економічних союзів з іншими країнами та переорієнтації експорту на нові ринки.

Наслідки для США : США також зазнають значних збитків від повноцінної тарифної війни, включаючи зростання інфляції, порушення ланцюгів постачання та навіть короткостроковий економічний шок. Також це загрожує для них стратегічною втратою глобальної економічної ролі.

Сценарій 2 (ймовірність 15%): технологічне «відокремлення» (decoupling)

Цей сценарій фокусується на посиленні тенденції до технологічного «відокремлення» між США та Китаєм. США вдаються до повного обмеження експорту високих технологій до Китаю, перекриваючи доступ до критично важливих компонентів, обладнання та програмного забезпечення, що включає в себе обмеження на постачання напівпровідників, обладнання для їхнього виробництва, технологій штучного інтелекту, телекомунікаційного обладнання та інших передових технологій. Такий підхід спрямований на стримування технологічного розвитку Китаю та збереження технологічного лідерства США.

Наслідки для Китаю : Китай буде змушений прискорити локалізацію виробництва та розробку власних технологій, що потребує значних інвестицій і часу. На початковому етапі Китай зіштовхнеться з тимчасовою втратою частини ринків і зниженням конкурентоспроможності в окремих галузях. Однак у довгостроковій перспективі це може стимулювати інновації та створити більш незалежну технологічну екосистему.

Наслідки для США : США збережуть технологічне лідерство й отримають конкурентну перевагу. Водночас американські компанії можуть зіштовхнутися зі зростанням собівартості виробництва, оскільки їм доведеться шукати альтернативні джерела постачання або переносити виробництво в інші країни.

Сценарій 3 (ймовірність 30%): «2027» стратегічна угода (відкладені економічні війни)

Цей сценарій передбачає, що після періоду ескалації та взаємних економічних втрат США та Китай усвідомлюють необхідність компромісу. Сторони досягають стратегічної угоди, що передбачає зниження митних тарифів в обмін на структурні реформи в китайській економіці, які можуть включати посилення захисту інтелектуальної власності, відкриття ринків для іноземних інвестицій, зменшення державних субсидій та інші заходи, спрямовані на створення більш рівних умов для торгівлі. Фактично це означатиме відкладення повноцінної торговельної війни на пізніший термін, наприклад, до 2027 року.

Наслідки для Китаю : Китай отримує виграш у часі на адаптацію своєї економіки до нових умов, уникаючи негайних і руйнівних наслідків повноцінної тарифної війни. Однак Китаю доведеться здійснити складні структурні реформи, які можуть спричинити внутрішній опір і соціальну напруженість.

Наслідки для США : для адміністрації США це може бути подано як політична перемога, оскільки вони змогли змусити Китай піти на поступки та здійснити необхідні реформи. Це також може сприяти зниженню напруженості у відносинах між двома країнами та створити більш стабільні умови для міжнародної торгівлі.

Сценарій 4 (ймовірність 20%): асиметрична відповідь Китаю

Цей сценарій передбачає, що Китай обирає стратегію асиметричної відповіді на тиск із боку США. Замість симетричного підвищення митних тарифів Китай посилює точкові санкції проти США, завдаючи удару по найбільш вразливих секторах американської економіки.

Китай також активно формує нові економічні союзи з іншими країнами, такими як Японія, Південна Корея, Індія та країни Глобального Півдня, розширюючи свої торговельні зв'язки та зменшуючи залежність від США. Крім того, Китай може переорієнтувати свій експорт на інші ринки — ЄС, Південно-Східну Азію та Африку.

Наслідки для Китаю : Китай частково пом'якшує поточні втрати від торговельної війни, знаходячи нові ринки збуту та посилюючи економічні зв'язки з іншими країнами. Зменшення впливу санкцій США, оскільки Китай диверсифікує свою економіку та зменшує залежність від американського ринку.

Наслідки для США : США зіштовхуються з посиленням конфронтації не лише з Китаєм, але й з іншими країнами, які розвивають економічні відносини з Китаєм. Збільшення ризику відповідних дій Китаю у сфері рідкісноземельних металів, контроль над якими дає Пекіну значний важіль впливу.

Найімовірнішим є все ж таки сценарій повноцінної тарифної війни. Бо у контексті наступних довиборів до Конгресу Трамп, найшвидше, не піде на компроміси, бо його аудиторія підтримує його агресивний підхід. Крім того, принаймні дві з найвпливовіших на нього сил зацікавлені в руйнації світових інституцій і послабленні КНР, а самі США мають чи не останню можливість зупинити Китай на шляху до глобального економічного і політичного домінування.

***

Торговельна війна між США та Китаєм — це не просто економічний конфлікт, це битва за майбутнє світового порядку. Для України як країни, що перебуває на перетині геополітичних інтересів, критично важливо уважно відстежувати ці процеси, аналізувати потенційні ризики та можливості, щоб вибудувати власну стійку економічну стратегію в цьому новому турбулентному світі. Бо, з одного боку, ми залежні від військової допомоги США, а тепер ще й пов’язані зі Штатами ресурсною угодою, з іншого — маємо величезні обсяги торгівлі з Китаєм і саме від нього отримуємо левову частку комплектуючих для дронів і засобів РЕБ, без яких також неможлива наша обороноздатність. Тож пильна увага до розвитку протистояння гігантів, делікатна дипломатія та тверезий економічний розрахунок у відносинах з обома сторонами для нас незамінні. На жаль, ми не лише спостерігачі у цьому процесі.

Політика