Путіну не потрібен Трамп: як Кремль виграє, нічого не змінюючи ‒ CNN

20 травня 2025 р. 10:46

20 травня 2025 р. 10:46

Російському диктатору Владіміру Путіну майже нічого не потрібно від президента США Дональда Трампа ‒ ані його підтримки, ані схвалення. Попри ознаки зближення, Кремль продовжує війну на виснаження проти України, розраховуючи досягти стратегічної переваги без реальних поступок, а відхід Вашингтона від переговорів лише гратиме на руку Москві.

Про це пише британський журналіст Нік Патон Волш у своїй статті для CNN.

За його словами, за останні десять днів стало очевидно, що Москва сприймає президентство Трампа не як загрозу, а як вікно можливостей. Тоді як адміністрація Джо Байдена послідовно підтримувала Україну, Трамп демонструє готовність до дистанціювання від війни, що Москва сприймає як шанс посилити свій тиск без потреби йти на компроміси.

На тлі міжнародних закликів до негайного припинення вогню Путін повторив свій наратив про те, що вторгнення в Україну нібито було спровоковане розширенням НАТО. Ця заява пролунала після двогодинної телефонної розмови з Трампом, під час якої той, за словами Волша, продемонстрував дедалі меншу зацікавленість у безпосередній ролі США у врегулюванні конфлікту.

Трамп раніше пропонував посередництво між Путіним і Зеленським, зокрема через організацію переговорів у Туреччині. Однак після розмови з очільником Кремля обмежився тим, що закликав обидві сторони "негайно" почати прямий діалог, натякаючи на Ватикан як можливе місце для зустрічі. Це може свідчити про бажання США поступитися ініціативою у мирному процесі третім сторонам.

Аналітик зазначає, що Путіну вигідне таке послаблення міжнародної уваги, оскільки йому не потрібно робити жодних поступок, щоб зберегти стратегічну перевагу. Російські державні ЗМІ роками формували наратив, згідно з яким війна ведеться не лише з Україною, а й із усім Заходом. На цьому тлі навіть обмежена взаємодія з Трампом розглядається як шанс послабити санкції або змінити міжнародний тиск на користь Кремля.

Однак, як зазначає Волш, можливості Вашингтона щодо впливу на Росію залишаються обмеженими. Посилення санкцій, включно з так званими «вторинними санкціями» проти покупців російської нафти, може викликати конфлікти з ключовими партнерами, зокрема Індією та Китаєм. З іншого боку, послаблення санкцій без координації з європейськими союзниками ризикує призвести до провалу без реальних поступок з боку Москви.

На думку автора статті, будь-які подальші кроки, спрямовані на посилення тиску на Москву, найімовірніше, означатимуть, що Дональд Трамп у покаранні Росії зайшов би далі, ніж його попередник Джо Байден. Волш вказує, що це суперечить традиційному геополітичному плану MAGA, і такий підхід "поглибив би участь США у війні, кінця якій не видно, доки одна зі сторін не зазнає поразки або не відбудеться кардинальна зміна політичного керівництва".

"Перспектива України у 2025 році виглядає похмуро. Проте ключовий принцип європейської політики залишається найкращим вибором серед усіх жахливих варіантів: Москву можна змусити зменшити свої амбіції лише тоді, коли вона бачитиме перед собою абсолютно об'єднане НАТО. Її економіка, резерви, людські ресурси або військова техніка можуть похитнутися ‒ достатньо лише одного з цих факторів, щоб військова машина дала збій. Це невтішна реальність, але Європа не має іншого вибору. Україна ж взагалі позбавлена вибору", ‒ додав аналітик.

Журналіст зазначає, що Путін не шукає компромісів, а намагається виграти війну. Зі свого боку Трамп розглядає конфлікт як збиткову "угоду" і не бачить сенсу у довготривалому протистоянні. Якщо США остаточно відійдуть від активної ролі у конфлікті, це може означати відмову від глобального лідерства, сформованого після Другої світової війни. На думку Волша, ані Путін, ані Трамп не можуть одночасно перемогти та зберегти свій статус.

"Американське лідерство десятиліттями будувалося не на короткострокових "вигідних угодах". Прихильність до союзників, величезна м'яка сила та військова гегемонія перетворили Америку на найбільшу економіку світу з непереможною валютою, що саме по собі є дуже великою і вигідною угодою.

Однак Трамп бачить роль Америки значно меншою. Можливо, саме зараз Трамп нарешті усвідомив, що Путін ‒ це людина, яка насправді не шукає його схвалення чи відданості, і відступив. Якщо це так, то Сполучені Штати також відійшли від десятиліттями керуючого впливу, визнали межі своєї уваги та влади, залишивши найважливішу мирну угоду з 1940-х років на розсуд Ватикану", ‒ підсумував Волш.

Нагадаємо, за інформацією Financial Times, деякі з європейських лідерів, залучених до обговорення з Трампом після його телефонної розмови з російським диктатором, були вражені позицією президента США . За словами співрозмовника видання, стало очевидно, що Трамп "не має наміру чинити суттєвий тиск на Путіна", аби змусити його серйозно сісти за стіл перемовин.

Політика