В Politico розповіли, що Трампу слід зробити, щоб його пам'ятали як миротворця

20 травня 2025 р. 11:43

20 травня 2025 р. 11:43

Під час своєї передвиборчої кампанії президент США Дональд Трамп стверджував, що врегулює війну в Україні протягом 24 годин . І хоча з того часу він виконав багато своїх передвиборчих обіцянок — від припинення нелегального перетину кордону до скорочення федеральної робочої сили — швидке врегулювання війни виявилося недосяжним.

Тепер, коли оновлена мета Трампа досягти миру за 100 днів також залишилася в минулому, адміністрація США була змушена змиритися з нерозв'язністю цього конфлікту, зазначає Даніель Кочіс, старший науковий співробітник Центру Європи та Євразії Гудзонського інституту.

Натякаючи на розчарування, державний секретар Марко Рубіо заявив: "Якщо закінчити війну в Україні неможливо, нам потрібно рухатися далі". Але саме від цієї виборчої обіцянки адміністрації Трампа не варто відмовлятися — слід переглянути підхід "або угода, або нічого".

"Завершити війну на прийнятних умовах і закріпити за Трампом репутацію миротворця все ще можливо. Але для цього він має спрямувати своє прагнення до миру в єдину стратегію, яка має шанс на успіх: послабити Владіміра Путіна і вести переговори з позиції сили. Кремль не припинить війну, в якій вважає себе переможцем, — його потрібно змусити", — вважає Кочіс.

Попри його періодичні розбіжності з Києвом — найвідоміша з них — суперечка між Трампом, віце-президентом США Джей Ді Венсом і президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі в лютому — стало зрозуміло, що саме Москва є перешкодою на шляху до миру. Послідовне ігнорування Росією узгоджених домовленостей про припинення вогню та повільне реагування на мирні пропозиції США не залишають сумнівів щодо того, хто винен, навіть для Трампа.

Тому досягнення миру вимагатиме від американського лідера примусу Кремля до покори.

"Є багато способів, якими Вашингтон може це зробити. По-перше, посилення санкцій проти Росії завадило б Путіну продовжувати ефективно воювати", — додає Кочіс.

Обмеження можливостей Москви фінансувати свою армію — наприклад, обмеження тіньового флоту нелегальних танкерів, які вона використовує для транспортування сирої нафти, — змусить її приймати рішення, яких вона не хоче.

США також могли б взяти приклад з Європи і допомогти зміцнити внутрішній потенціал України у виробництві озброєнь й засобів, необхідних для відбиття нападів Росії. Це зменшило б занепокоєння Пентагону щодо виснаження американських запасів.

Це також допомогло б гарантувати, що американська промисловість не залишиться позаду, оскільки європейські фірми змагаються за розгортання виробництва в Україні, і перейняти їхні знання в таких сферах, як розробка і виробництво безпілотних літальних апаратів.

Переговори в Стамбулі чітко показали, що Путін не зацікавлений у тривалому врегулюванні в Україні. Натомість все вказує на те, що Кремль робить все можливе, щоб підтримувати свою військову машину на полях України, а також готується до потенційної майбутньої війни проти НАТО. Чим більше Росія отримує в Україні, тим більш імовірною стає така можливість.

"Трамп може сприймати цю війну як спадщину свого попередника. Але її результат — на краще чи на гірше — все одно буде пов’язаний із часом його перебування при владі. І якщо він буде готовий визнати жорстку реальність щодо російського керівництва та змусить Кремль піти на поступки, історія ще може запам’ятати Трампа як миротворця", — підсумував автор.

Нагадаємо, що вчора, 19 травня, Путін та Трамп провели телефонну розмову, яка тривала понад дві години. Російський диктатор назвав розмову "змістовною", "конструктивною" та "відвертою". За його словами, він подякував Трампу за підтримку прямих перемовин між Києвом та Москвою, а американський президент розповів про свою позицію щодо припинення вогню.

Натомість Трамп зазначив після розмови, що Росія та Україна негайно розпочнуть переговори щодо припинення вогню, а також про припинення війни. Він наголосив, що умови обговорюватимуться між двома сторонами, таким чином виключивши з процесу як Сполучені Штати, так і Європу.

Політика