Право, криза і розвиток: досвід українського експерта в американському підприємництві

20 травня 2025 р. 15:34

20 травня 2025 р. 15:34

Денис Гончар — юрист-міжнародник, експерт у сфері права на юридичну допомогу в умовах воєнного стану, дослідник, викладач і підприємець. Він належить до нового покоління української інтелігенції, яке поєднує академічну глибину з бізнесовою хваткою. Його шлях — від кафедри в Національному авіаційному університеті до заснування власних компаній у США — демонструє, що між правом, політикою та підприємництвом може існувати тісний зв’язок. Ми поговорили з Денисом про українське право, роль освіти, переосмислення себе в еміграції та виклики розвитку бізнесу за океаном.

— Денисе, Ви пройшли шлях від викладача і науковця до підприємця в США. Що стало ключовим поворотним моментом?

Усе почалося ще в Києві, коли я викладав у Юридичному інституті НАУ. Поєднуючи педагогічну роботу з науковими дослідженнями, я все більше розумів, що практика — це невід’ємна складова сучасного права. Коли почав вивчати механізми гарантування права на правову допомогу, мені стало цікаво не лише досліджувати системи, а й створювати свої. Переїзд до США був спочатку вимушеним викликом, а згодом — можливістю реалізувати підприємницький потенціал і стратегічне мислення.

— Вас знають як автора досліджень про доступ до правової допомоги та адміністративне судочинство. Чи залишилося місце для науки у Вашому нинішньому житті?

Безумовно. Наука для мене — це не просто академічний простір, це спосіб мислення. Навіть коли я займаюся бізнесом, я мислю аналітично, системно, як юрист. Я продовжую публікуватися у фахових виданнях, беру участь у міжнародних конференціях. Зокрема, для мене знаковими були участі в конференціях Американської асоціації міжнародного права у Вашингтоні. Моя наукова база дозволяє мені бачити бізнес-процеси під іншим кутом — глибше, стратегічніше.

— Ви згадували, що спеціалізуєтесь на ленддевелопменті. Це досить складна сфера навіть для американців. З чого все почалося?

Мене завжди цікавила структура — правова, інституційна, містобудівна. Земельний розвиток — це місце, де сходяться право, архітектура, економіка і стратегія. Я створив кілька компаній, які займаються девелопментом у США — від оцінки та планування ділянок до їх повноцінної забудови. Це не тільки бізнес, це управління ризиками, бачення майбутнього і чітке планування. Юридична освіта дала мені перевагу — я розумію, як працює система, які механізми задіяні, і де є «вузькі місця».

— Як Ви вважаєте, яку роль зараз відіграє юрист в умовах війни та глобальних трансформацій?

В умовах війни юрист стає не лише фахівцем, а й гарантом стабільності. Від того, наскільки доступною є юридична допомога, залежить рівень захисту прав громадян. Я присвятив чимало досліджень саме цій темі — як побудувати систему правової допомоги, яка буде ефективною в умовах кризи. І це питання не лише для України — це глобальний виклик.

— Який досвід з України ви вважаєте найціннішим для себе?

Це — поєднання освіти, наукової строгості і громадянської активності. Я був депутатом Київської обласної ради, працював над рішеннями, що реально впливали на громади. Це дало мені розуміння політичного процесу і відповідальності перед людьми. І водночас — наука навчила мислити глибше, не обмежуватись поверхневою оцінкою. Всі ці навички допомагають мені і сьогодні.

— Ви — приклад людини, яка об’єднує кілька ідентичностей: науковець, політик, підприємець, сім’янин. Як вам вдається це поєднувати?

Думаю, ключ у щирості. Якщо я займаюся наукою — я повністю в темі. Якщо працюю над девелопментом — я не шукаю шаблонів, я шукаю рішення. А якщо проводжу час із сім’єю — я весь із ними. Баланс — це не про кількість годин, це про якість присутності. Мене надихає те, що я маю змогу жити багатогранно. І що я можу залишитися українцем, навіть працюючи у США, допомагаючи своїй країні іншим способом.

— І наостанок: що Ви б порадили молодим юристам, які тільки починають свій шлях?

Не обмежуйте себе лише правом — думайте ширше. Мова, філософія, стратегія, навіть бізнес — усе це може зробити з вас унікального фахівця. І головне — не втрачайте людяність. Бо в будь-якій професії успіх — це не лише знання, а й довіра, яку ви будуєте з іншими.

Політика