Юрію Рибчинському – 80: шлях поета, що створив золоті хіти української естради

22 травня 2025 р. 10:31

22 травня 2025 р. 10:31

Сьогодні, 22 травня, свій 80-річний ювілей святкує Народний артист і Герой України Юрій Рибчинський – один із творців сучасної української естрадної пісні. « Главком » пригадує основні етапи його життя і творчості.

Біографія Рибчинського

Юрій Рибчинський народився 22 травня 1945 року в Києві, в одному з найдавніших районів столиці – на Подолі. У восьмому класі, попри зацікавлення живописом, спортом і театром, юнак почав захоплюватися літературою і написав свій перший вірш.

Це стало несподіванкою для його батьків, адже чоловіки в родині Рибчинських здебільшого мали художні здібності, а батько мріяв, що син продовжить його кар’єру у фінансовій сфері. Саме в цей період Юрій познайомився з Лесем Танюком і Євгеном Євтушенком. Уже в дев’ятому класі його вірші з’являлися на сторінках республіканських видань.

Після школи Рибчинський вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка, де вперше спробував себе як автор пісенних текстів, хоча й не мав тоді намірів стати поетом-піснярем. Його твори публікувалися в популярних виданнях: журналі «Юність» і газеті «Комсомольская правда», що принесло йому популярність за межами України. У 1964 році Юрій Рибчинський пережив втрату матері – ця подія стала переломною у його творчості: поет знайшов власний стиль, інтонацію й образність.

Після завершення університету у 1967 році Рибчинський проходив службу в армії. Саме там він познайомився з композитором Ігорем Покладом, з яким створив свою першу пісню «Глаза на песке». Її віддали радянській співачці Тамарі Міансаровій.

У 1971 році на Буковині Юрій Рибчинський зустрівся з Володимиром Івасюком. Обох митців об'єднувало прагнення вивести українську естраду на новий рівень, зберігаючи найкращі традиції народної пісні, але уникаючи сільської сентиментальності. У співпраці вони створили пісні «Кленовий вогонь» і «У долі своя весна». Рибчинський присвятив Івасюку низку поезій, зокрема: «Минає день, минає ніч» (разом з Миколою Мозговим), «Скрипка грає» (з Ігорем Покладом), а також реквієм «Пісня пам’яті» (з Геннадієм Татарченком). На концерті до 55-річчя Івасюка поет зачитав свій вірш «Я – велетень з блакитними очима».

В інтерв'ю «Главкому» Рибчинський розповідав: «В той час, коли ми спілкувалися з Володимиром, то він говорив про наміри переїхати до Києва, хотів ґрунтовно займатися симфонічною інструментальною музикою. Він жив і мріяв».

Перший музичний альбом із піснями Юрія Рибчинського українською та російською мовами було видано у 1994 році в Москві, проте до України він не потрапив.

У 1995 році поету присвоїли звання Заслуженого діяча мистецтв України. У 1998-2000 роках він працював радником президента України з питань культури. У 2000 році Рибчинському було надано звання Народного артиста України.

21 травня 2015 року він отримав орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Поет в інтерв'ю «Главкому» зізнавався, що ця нагорода стала для нього несподіванкою: «Для мене це було не очікувано. Якщо я заслужив орден Ярослава Мудрого, то я вдячний президенту. Але я не звертався, ніхто не подавав ніяких документів, це була його ініціатива, значить, він так вважає. Кожній людині приємно, коли її цінують». А 22 серпня 2020 року Юрій Рибчинський став Героєм України та отримав орден Держави.

З роками зростав не лише авторитет митця, а й розширювалося коло композиторів, з якими він співпрацював. Загалом їх понад 150. Пісні Рибчинського виконували такі відомі артисти, як Ніна Матвієнко, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Руслана Лижичко, Павло Зібров та багато інших.

• Володимира Івасюка («Кленовий вогонь», «У долі своя весна»),
• Ігоря Поклада («Осіння пісня», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода», «Зелен-клен»),
• Ігоря Шамо («Три поради»),
• Миколи Мозгового («Минає день», «Знов я у гори йду»),
• Геннадія Татарченка («Віват, король…»), та багатьох інших.

Юрій Рибчинський також мав талант відкривати нові імена. За його участі створено понад 3 тис. творів – пісень, номерів для спектаклів, кіно, мюзиклів, рок-опер. Кожна десята з них – справжній шлягер.

Особисте життя Рибчинського

Дружиною Юрія Рибчинського стала жінка, на ім'я Олександра, яка раніше працювала тренеркою з художньої гімнастики.

У квітні 1969 року пара офіційно зареєструвала шлюб, а вже в грудні того ж року у них народився син Євген – їхня єдина дитина.

Нині в поета четверо онуків: двоє мешкають у Києві, а ще двоє – за кордоном. Під час повномасштабної війни Юрій Рибчинський уперше став прадідом.

Яку пенсію отримує Рибчинський

У 2015 в інтерв'ю «Главкому» Рибчинський розповідав, що коли вийшов на пенсію у 60 років, його пенсія становила приблизно 5 тис. грн, що на той час дорівнювало близько $1 тис.

«Потім, долар раптом в 2 рази виріс, моя пенсія стала складати $500. На сьогоднішній день, якщо врахувати, що в мене забрали 15% пенсії, – це приблизно $200 виходить. Тобто, $800 в мене держава вкрала. Держава, яку я маю любити, на яку я маю працювати», – зауважував Рибчинський в інтерв'ю «Главкому» у 2015 році.

Однак тоді поет не став розсекречувати ціни на пісні. За його словами, вартість композиції залежить в першу чергу від імені того чи іншого автора.

«Я можу написати і безкоштовно, скажімо, для Гвердцителі – одну пісню на рік подарувати. А так… Це ринок, розумієте», – розповідав поет в інтерв'ю «Главкому» у 2015 році.

Євген Рибчинський про легендарного батька

Юрій Євгенович мав неабиякий вплив на сина. Євген Рибчинський, у прагненні вийти з тіні легендарного батька, спромігся своїми зусиллями досягти успіхів у кар’єрі. Попри конкуренцію Євген тепло відгукується про батька.

«Мій дитячий світ був різноплановим: на вулиці – розбірки і бійки, а вдома – музика, вірші і якісь веселі люди, яких знають майже всі навколо. Це був величезний дисонанс. Тато довгі роки не мав ні звань, ні регалій. Мабуть тому, що не прославляв партію і не був її членом. Але його талант визнавався усіма, усюди і завжди, настільки непересічною особистістю він був і, слава Богу, є», - зазначив Євген Рибчинський.

Найбільш яскравим спогадом дитинства для Євгена стала постійна конкуренція з батьком.

«За увагу мами, за увагу навколишніх, у спорті, у творчості, в сфері знань. Ми часто грали в шахи, в шашки, в більярд, у буріме, в «Ерудит», на швидкість розгадували кросворди. Це був дуже цікавий період, хоча і сповнений моїх дитячих сліз. Я дуже рано став самостійним, пішов від батьків, одружився, народив сина і став працювати», - розповів Євген Рибчинський.

Євген Рибчинський з сумом пригадує час, коли спілкування з батьком було майже відсутнє.

«Уже на третьому курсі університету я мав дві роботи. На п’ятому – з партнером створив на радіо «Промінь» найвдаліший на той час проєкт: гру на гроші «Пан, або пропав». Вже у 1992 започаткував «Музичну біржу». У той час, на жаль, ми дуже мало спілкувалися з батьком. З одного боку, батьки, здається, дуже раділи, що син став самостійним і вони можуть присвятити час один одному. З іншого, я дуже ображався, що мої успіхи часто приписували батьку. Мені хотілося усім на світі довести, що я всього досяг сам, не завдяки, а всупереч впливу тата», - ділиться Євген Рибчинський.

Він підкреслив, що батько не надавав матеріальної чи зв'язкової підтримки, можливо, лише моральну.

«Я дуже ображався, що мої успіхи часто приписували батьку. Парадокс у тому, що татові друзі моїми так і не стали, а вороги – залюбки відігрувалися на синові найуспішнішого поета-пісняра своєї епохи. І це зробило мене сильнішим і мудрішим. А щодо пісень, я безмежно вдячний батькові за містичну науку писати популярні і всенародні пісні. Батько і його приклад надихали і надихають мене і сьогодні», - розповів Євген Рибчинський.

Раніше український автор хітів, народний артист України Юрій Рибчинський, який славиться співпрацею з багатьма зірками, розповів про свої доходи . Поет зізнався, що джерелом прибутку для нього є роялті з пісень, які пише на замовлення. Втім через неналагоджену роботу авторського права він не отримує належної оплати праці. Тим часом замовники пісень вільно виконують хіти, автором яких є Рибчинський.

Політика