Путін відверто насміхається із Заходу — The Telegraph

23 травня 2025 р. 13:21

23 травня 2025 р. 13:21

Вже не вперше за свій поки що короткий другий термін президент США Дональд Трамп ризикує знову поступитися Путіну в цьогорічній грі високих дипломатичних ставок. Під час минулорічної виборчої кампанії, де Україна була в центрі уваги — уособлюючи провальну зовнішню політику Вашингтона та потребу зосередитися на принципі "Америка понад усе" — Трамп неодноразово обіцяв завершити війну в Україні вже в перший день свого президентства.

Сто двадцять два дні по тому, не маючи реальної перспективи завершення війни, президент провів приватну двогодинну телефонну розмову з Путіним, у подальшій спробі нарешті поставити російського диктатора на місце, стверджує Роберт Кларк, науковий співробітник з питань оборони в Йорктаунському інституті, аналітичному центрі з питань безпеки у Вашингтоні.

Цього разу, замість погроз продовжувати фінансувати Київ, Трамп запропонував Путіну обіцянки "необмеженого потенціалу" торговельних відносин Росії з рештою світу після закінчення війни.

Хоча зрозуміло, що Трамп — який любить уявляти себе найкращим у світі укладачем угод — намагається говорити з Путіним і як з рівним, і як з бізнесменом, російський лідер, звичайно, не є ні тим, ні іншим. Кларк додає, що подібне ставлення Трампа до Путіна "означає не лише принижувати себе, а й ризикувати надати Путіну додаткову впевненість".

"Менше ніж за чотири місяці стратегія Трампа щодо Путіна зазнала карколомних змін: від співчутливого союзника — до роздратованого опонента; від погроз наростити військову допомогу Україні (що у Кремлі сприймається майже як загроза самому існуванню режиму) — до нинішніх обіцянок необмеженої торгівлі зі США", — пише автор.

Правильна стратегія з самого початку полягала, звісно ж, у жорсткому обмеженні доступу Росії до глобальних фінансових ринків під проводом США. Прем'єр-міністр Британії Стармер до прикладу ініціював новий пакет санкцій проти російських осіб і сумнозвісного "тіньового флоту" РФ. Навіть прихильний до російського газу ЄС запровадив нові обмеження.

То чому ж Трамп так прагне задобрити Путіна, пропонуючи потенційно мільярдні торговельні угоди як нагороду за припинення війни, яку Росія сама й розпочала без жодної потреби?

"Лише через погано продуману стратегію, дипломатичну самовпевненість і стратегічне нетерпіння Трамп може вважати, що чергове загравання з Путіним хоч якось змінить позицію Москви", — додає Кларк.

Якщо судити з того, що Кремль надіслав до Туреччини лише представників нижчого рівня для переговорів з українською стороною, можна очікувати, що Путін і надалі затягуватиме ці перемовини на формальному рівні — і водночас, ймовірно, отримуватиме від Трампа нові обіцянки фінансових бонусів.

"Настав час Трампу закотити рукави й нарешті зайняти жорстку позицію щодо Путіна. Протягом трьох років — а можливо, ще з 2014-го, якщо не з 2008-го — Путін відверто насміхається із Заходу, з його слабкої та розділеної реакції на агресивну політику Росії", — вважає Кларк.

Трамп відчайдушно прагне домовленості між Україною та Росією. Але якщо він вважає, що зможе її досягти, заграючи з Путіним у нічних телефонних розмовах і засипаючи його обіцянками вигідних торговельних угод, то на нього чекає вкрай розчаровуючий рік.

Автор підсумовує, що президенту США час проявити рішучість і перейти до дій, інакше і він, і Захід стануть жертвами маніпуляцій Путіна на найближчі три з половиною роки.

Нагадаємо, що згідно зі звітом американського Інституту вивчення війни (ISW), очільник Кремля Владімір Путін активізував інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб вплинути на західні дискусії щодо перемир'я в Україні. Зокрема Кремль прагне використати тему перемовин для підриву єдності між Україною, США та європейськими союзниками на тлі вимог щодо 30-денного припинення вогню.

Політика