В одному конкурсі на відбір суддів до апеляційних судів застосовують різні підходи – експертка

23 травня 2025 р. 14:17

23 травня 2025 р. 14:17

Цього місяця Вища кваліфікаційна комісія суддів почала проводити співбесіди з кандидатами до апеляційних судів. До цієї події ВККС та кандидати йшли рік та вісім місяців, а Україна в цілому – 11 років. Адже востаннє нові судді в апеляційних судах з’являлися за часів Януковича – без конкуру та перевірки на доброчесність. Однак під час нинішнього добору склалася досить нетипова ситуація, пише експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у статті « Вища кваліфікаційна комісія суддів: між конкурсами та кримінальними справами ».

«Спробу провести конкурс до апеляційних судів було здійснено 2019 року, проте через рішення парламенту про розпуск попереднього складу ВККС це кадрове завдання (як і всі інші) довелося відкласти на довгих чотири роки. Тож наразі в апеляціях — не просто кадровий голод, а справжній колапс. Із 1357 посад суддів апеляційних судів вакантними є 768 (56,6%). Наприклад, у Сумах працюють лише чотири судді, а конкурс проводять на 21 посаду», – пише авторка.

Так, за півтора року кандидати встигли скласти іспити зі знання норм права та обраної ними спеціалізації, пройшли тест на когнітивні здібності та написали практичне завдання. Авторка зауважила, що у випадку з відбором суддів до Верховного Суду в 2017-2019 роках, конкурси тривали сім та дев’ять місяців. Хоча там було значно менше вакансій.

«І це не приклад низьких темпів роботи ВККС поточного складу, а результат невдалих рішень політичної влади, яка майже на чотири роки зупинила всі кваліфікаційні процедури в судовій владі. Звісно, це історія, яка ніколи не має повторитися: зупинка будь-якого органу без передання його функцій іншому — це провал державної політики, неналежне врядування та негативні наслідки насамперед для власного населення, адже в нашому випадку йдеться про погіршення доступу громадян до правосуддя на роки. Й рішення про розпуск ВККС 2019 року буде виправлено 2027-го (оптимістичний прогноз) або навіть 2029-го (песимістичний)», – пише Асланян.

Сьогодні до апеляційних судів вирішили податися судді, науковці й адвокати. З 2076 кандидатів, що брали участь у конкурсі, до співбесіди дійшов 41%. А саме на цьому етапі кандидатів перевіряють на доброчесність, професійну етику та особисту й соціальну компетентність. Зокрема, у них запитують про майно, відвідування РФ, ухвалені під час Євромайдану рішення, посилання в дисертаціях на російські джерела, плагіат і так далі.

Асланян зазначає, що за два тижні з 16 кандидатів, що брали участь у співбесідах, п’ятеро вибули з конкурсу. А з решти 11, дев’ятеро мають негативний висновок від Громадської ради доброчесності.За словами авторки, це означає, що цих кандидатів має ще раз розглянути та підтвердити пленарний склад ВККС, який складається з 15 осіб. Адже співбесіди кандидатів до адміністративних і господарських апеляцій проводять палати, де сім-вісім осіб, а до загальних — колегії, що складаються з трьох осіб.

«Це доволі нетипова ситуація, адже йдеться про один конкурс. І нерівність підходів у межах одного конкурсу — це серйозна помилка з боку ВККС, що може призвести до скасування частини рішень Комісії в судовому порядку. Так само, як і черговість проведення співбесід, адже найгірша ситуація із суддівськими кадрами спостерігається в апеляційних загальних судах; однак почали не з них», – пише авторка.

Асланян додає, що визначення суду, де працюватимуть переможці конкурсу, теж має відмінності.

Зокрема, ті хто підуть на загальні апеляції, одразу обирають суд, де прагнуть працювати, і проходять співбесіди саме до обраного. Однак у випадку з кандидатами, до апеляційних адміністративних та господарських судів, то вони спершу отримують бал і місце в рейтингу. А лише потім відповідно до місця в рейтингу по черзі обиратимуть суд.

«Жодного логічного пояснення, навіщо в одному конкурсі застосовувати різні підходи, немає.Однак це не перша серйозна помилка ВККС. Першою був провалений конкурс до Вищого антикорупційного суду », – підсумовує Асланян.

Нагадаємо, в Україні однією з найскладніших проблем у судочинстві є кадровий голод . І часом ситуація з нестачею суддів стає критичною. Загалом за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у судовій системі станом на 20 січня 2025 року вакантними були близько 2060 суддівських крісел (або мантій). Як результат – у судах залежно від спеціалізації та інстанції нестача суддів становить від 20% до 60%, а то й більше. І якщо ситуація з кадрами погана в Києві, то яка ж вона у Харківській чи Херсонській областях.

Політика