Що робити з правом балотуватися для українців за кордоном?

28 травня 2025 р. 09:00

28 травня 2025 р. 09:00

Повномасштабна війна Росії проти України спричинила безпрецедентну хвилю міграції, змусивши мільйони людей шукати прихистку за кордоном. Кількість українців, які виїхали після 24 лютого 2022 року, оцінюють по-різному: від 5,2 мільйона ( Центр ек ономічної стратегії ) та 5,6 мільйона ( Громадянська мережа ОПОРА ) до 7,7 мільйона (дані парламе нтської ТСК з питань захисту прав ВПО) та близько 8,9 мільйона (за оцінками дипломатичних установ України, згідно з відповіддю МЗС на запит ОПОРИ).

Нинішнє законодавство створює перепони для реалізації виборчих прав українців за кордоном. Йдеться й про право голосувати (спроможності наявної мережі закордонних виборчих дільниць не вистачить, аби взяти участь у волевиявленні змогли всі охочі), й про право балотуватися — тут на заваді стоїть ценз осілості , тобто вимога щодо постійного проживання в Україні.

Ці обмеження непропорційно торкнуться жінок, адже саме вони становлять більшість тих, хто отримав тимчасовий захист за кордоном. Саме тому виникає нагальна потреба переглянути або адаптувати вимоги цензу осілості до воєнних і повоєнних реалій із урахуванням як мети самого цензу, так і фундаментального права громадян бути обраними.

Що таке ценз осілості?

Ценз осілості — це законодавча вимога, відповідно до якої людина, котра хоче балотуватися на загальнодержавних виборах, має постійно проживати на території України протягом певного періоду перед днем виборів. Для кандидатів у президенти України цей строк становить 10 років, для кандидатів у народні депутати — п’ять. На місцевих виборах такого цензу в Україні немає.

За своєю суттю ценз осілості виконує кілька функцій:

У чинному Виборчому кодексі вже передбачено винятки з цензу осілості. Перебування за кордоном у службовому відрядженні, на навчанні чи лікуванні не вважається порушенням цензу. Однак ці винятки розраховані на умови мирного часу й не враховують безпрецедентної ситуації, коли мільйони громадян покинули країну не з власної волі.

Що можна зробити?

Є декілька сценаріїв розв’язання проблеми пасивного виборчого права.

Найлегший, але не найкращий варіант — нічого не робити. Залишити наявне законодавство таким, як є, що позбавить мільйони українців права балотуватися.

Простим рішенням, яке дасть змогу балотуватися всім, є скасування вимоги щодо постійного проживання для українців, які виїхали через війну. Наприклад, законопроєкт №11300 від 27 травня 2024 року пропонує не враховувати перебування особи поза межами України під час дії правового режиму воєнного стану для кандидатів у президенти та народні депутати. Втім, ця ініціатива досі перебуває на розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Ба більше, тоді постає питання іншого рівня: наскільки майбутні кандидати залишаються пов’язаними з Україною, розуміють її реалії та можуть справді представляти «волю народу»? Тривале перебування за кордоном — скажімо, кілька років до виборів — неминуче вплине на зв’язок із українськими реаліями. Розуміти потреби виборців, спираючись лише на новини, вкрай складно.

Третій сценарій — установити додаткові умови для балотування тих, хто протягом тривалого часу перебував за кордоном. У такому разі необхідно законодавчо визначити критерії, за якими робитимуть винятки з цензу осілості. Також винятки мають стосуватися саме перших повоєнних виборів і враховувати законність та вимушеність перебування за кордоном. Тобто люди, чиє перебування за кордоном не було вимушеним через війну (наприклад, довготривалі туристичні поїздки, що почалися до вторгнення й не були пов’язані з евакуацією), не мають підпадати під ці винятки.

Критерії для винятків

Визначення критеріїв для винятків із цензу осілості є доволі дискусійним і потребує подальшого експертного обговорення. Серед можливих варіантів необхідно виділити три, також згадані в Дор ожній карт і ОПОРИ для забезпечення підготовки до повоєнних виборів.

Час виїзду за кордон — лише після повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану 24 лютого 2022 року.

Законність перетину кордону й дотримання законодавства про мобілізацію та військовий облік (ця умова стосується передусім чоловіків). Винятки не мають застосовуватися, якщо доведено факт незаконного перетину кордону чи перебування за кордоном або порушення законодавства про мобілізацію та військовий облік під час перебування за кордоном.

Водночас винятки можуть бути введені для військовополонених і цивільних, яких незаконно утримували в Росії, а також для громадян України, що змушені були евакуюватися з тимчасово окупованих територій або зон активних бойових дій через територію РФ або третіх країн. Тут обов’язковою умовою має стати підтвердження факту проживання на цих територіях до їх окупації або початку активних бойових дій, а також факту евакуації.

Статус міжнародного захисту (біженство, тимчасовий чи інший подібний захист), який і є свідченням вимушеності перебування за кордоном.

Окрім того, в законодавстві варто передбачити вимогу, щоби кандидати, які претендують на застосування винятків із цензу осілості, декларували цю інформацію, подаючи документи для реєстрації.

Коли повертатися кандидату?

Іншим аспектом є повернення кандидатів до України. Якщо потенційний кандидат не планує повертатися з-за кордону, постає питання про реальність його зв’язку з виборцями і загалом ситуацією в державі.

Тут можливі кілька підходів.

М’який означає відсутність вимоги повертатися в Україну. Але, знов-таки, тоді постане питання про глибину зв’язку кандидата з країною.

Жорсткий може вимагати завчасного повернення до завершення воєнного стану. Однак в умовах війни передбачити цю подію неможливо. У разі повернення в Україну під час дії воєнного стану життю потенційних кандидатів загрожуватиме небезпека — чинник, через який вони й виїхали за кордон.

Компромісним є повернення в Україну після припинення воєнного стану до початку виборчого процесу та/або проживання в Україні протягом певного періоду часу. Наприклад, якщо підготовчий період до виборів становитиме принаймні шість місяців, особа має проживати в Україні не менш як три місяці. Інакше кажучи, потенційні кандидати мають повернутися після припинення воєнного стану. Значну роль у такому разі відіграватимуть строки проведення перших повоєнних виборів, які мають бути визначені попередньо, перед установленням часових меж повернення в Україну.

В будь-якому разі всі ці аспекти мають бути визначені на законодавчому рівні. Безперечним залишається одне: нарівні з можливістю проголосувати право українців балотуватися має бути враховане в процесі підготовки до перших повоєнних виборів, адже повноцінна демократія неможлива без реалізації обох цих фундаментальних прав.

Політика