У Bloomberg пояснили, чому називати Путіна божевільним — це помилка

28 травня 2025 р. 11:21

28 травня 2025 р. 11:21

Президент США Дональд Трамп стверджує, що Владімір Путін його друг, а також, що він змінився після їхніх нещодавніх телефонних розмов і що він зійшов з розуму. Він помиляється в усіх трьох пунктах, але якщо саме в це мають вірити президент США та його прихильники, щоб змінити курс щодо Росії та України, то давайте зробимо вигляд, ніби це правда, пише колумніст Bloomberg Марк Чемпіон.

"Я ж прикидатися не буду, бо сумніваюся, що Трамп змінить свою позицію настільки, як того вимагає ситуація. Це означало б не лише запровадження нових санкцій проти Росії — а його зростаючі погрози в соцмережах натякають, що він може підтримати відповідний законопроєкт у Конгресі — а й відновлення постачання зброї Україні в обсягах, достатніх, щоб переконати Путіна: час більше не на його боці", — додає колумніст.

Це видається малоймовірним не тому, що Трамп — якийсь російський агент, а тому, що відновлення постачання зброї Україні суперечило б його основній меті в цій історії: досягти економічних і політичних здобутків через перезавантаження відносин із Москвою.

По-перше, Путін не є другом жодного іноземного лідера. Він — кадровий офіцер КДБ, навчений створювати ілюзію спільних інтересів, щоб маніпулювати своєю "мішенню". У цьому випадку ці удавані спільні інтереси — це боротьба проти лібералізму та укладання вигідних бізнес-угод, яких Трамп так прагне, хоча насправді отримає набагато менше, ніж очікує.

"Нарцисів найпростіше використовувати в таких іграх, і з погляду Путіна, операція "Дональд" розвивається якнайкраще", — стверджує колумніст.

По-друге, Путін не змінив ані свою особистість, ані свої цілі — ні після зміни адміністрації в Білому домі, ні з початком повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, ні з моменту приходу Трампа до влади у 2016-му. Його рішучість домагатися своїх цілей у межах так званої "сфери впливу" Москви залишається незмінною. Змінилися лише обставини — і вони зараз на його боці.

Найважливішою з них, на думку колумніста, стала відмова Трампа від підтримки Києва. У найгірший момент, коли Трамп також призупинив обмін розвідданими, ця відстороненість Америки дозволила російським військам остаточно прорвати оборону українських підрозділів у Курській області, які утримували ці позиції понад сім місяців.

І нарешті, нічого божевільного в діях Путіна немає. Заява Трампа з’явилася на тлі третього й найбільш масованого обстрілу українських міст та військових об’єктів за останній час. Ці атаки — жорстокі й цинічні, і вони триватимуть. Але водночас вони прораховані й зовсім не нові.

"Повітряна кампанія Росії має кілька цілей. Насамперед вона спрямована на те, щоб виснажити запаси українських ракет ППО — і в цьому в неї є всі шанси на успіх. Це поставить президента Володимира Зеленського перед болісним і політично складним вибором: захищати обмеженими перехоплювачами цивільні або військові об’єкти", — додає Чемпіон.

Те, як Путін подає цю кампанію, чітко вказує на його намір — який США свідомо ігнорують під час імітації переговорів про припинення вогню — просунутися далі за межі вже заявлених територіальних претензій на чотири українські області. Тепер він говорить про створення "буферної зони" вздовж кордону з Україною — це маніпулятивне формулювання, покликане представити подальшу агресію як оборону.

У той час, як державний секретар США Марко Рубіо фактично очищує Раду національної безпеки США від експертів, які не поділяють ілюзій чинної адміністрації щодо Росії та її вторгнення в Україну, важко очікувати, що Трамп раптом змінить свою позицію.

Західна політика щодо України зараз глибоко розділена. Більшість європейських лідерів переконані як ніколи, що Путіна необхідно зупинити на сході України, адже в разі його успіху стримувати нові військові авантюри й дестабілізацію стане ще складніше й дорожче. Вони демонструють нове відчуття терміновості, хоча, ймовірно, вже запізно, щоб суттєво змінити ситуацію для України.

На іншому боці — адміністрація США та її союзники у "культурній війні" зі Східної Європи, зокрема прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який бачать у Путіні партнера в руйнуванні так званого ліберального порядку.

Колумніст вважає, що Україна не зможе вийти з цієї війни як життєздатна суверенна держава без повномасштабної військової підтримки Заходу та санкційного тиску на Путіна, аби змусити його зупинити вторгнення та відмовитися від ширших планів домінування в регіоні.

Європа не здатна самотужки забезпечити необхідний рівень допомоги й тиску. Вона не зможе компенсувати нестачу ракет для систем ППО Patriot, надати оперативну розвідку чи інші критично важливі ресурси, які виробляються в США — навіть якщо, за мінімальної співпраці з Вашингтоном, зможе частково їх закупити. Так само Європа не зможе істотно посилити економічний тиск на Кремль без участі Мінфіну США.

"Київ не має іншого вибору, окрім як продовжувати боротьбу. І більшість європейських країн розуміють, що поразка Путіна — в їхніх власних інтересах, адже йдеться про збереження миру та стабільності на континенті, які загрожує зруйнувати його прагнення до "відновлення" російських земель і впливу. Для обох сторін — і України, і Європи — переконати Трампа змінити позицію залишається найбільш реалістичним, а з огляду на обмеженість часу, можливо, й єдиним шляхом до стримування постімперських планів Кремля", — підсумував Чемпіон.

Нагадаємо, що вчора , 27 травня Дональд Трамп заявив, що Владімір Путін "грається з вогнем", ймовірно, коментуючи нещодавні масовані обстріли України. Трамп написав в соціальній мережі Truth Social, що "Путін не усвідомлює, що якби не я, з Росією вже сталося б багато справді поганих речей, і я маю на увазі ДУЖЕ ПОГАНІ".

Політика