Жадібність банкірів: гривневі депозити знову не захищають від інфляції

29 травня 2025 р. 08:31

29 травня 2025 р. 08:31

У травні 2025 року пересічних українців переслідують дві фінансові проблеми: інфляція (на сьогодні з урахуванням перерахунку на кінець року — 15,1%) і нестабільність курсу валют . Лихоманить як долар, так і євро. Зорієнтуватися, на що зробити ставку, надзвичайно важко, у результаті тверді валюти вже практично не захищають заощадження наших співвітчизників. Банківські ж депозити як традиційний засіб захисту гривневих заощаджень, схоже, теж почали кульгати. І в цьому вже винуваті агресивна інфляція і жадібність вітчизняних банкірів.

Споживчі ціни в Україні продовжують підвищуватися. Темпи зростання інфляції, щоправда, трохи знизилися: за квітень ціни збільшилися на 0,7% проти 1,5% у березні, але в річному обчисленні інфляція на початок травня вже досягла показника 15,1%. Національний банк України обіцяє домогтися зниження інфляції та наполягає на досить оптимістичному прогнозі її падіння вже в літні місяці , а під кінець року обіцяє знизити її навіть до 8,7%. Однак до прогнозів НБУ є дуже багато запитань, та й реальні дії головного фінансового регулятора країни на сьогодні поки що не свідчать про його рішучість різко зупинити зростання цін.

Усупереч прогнозам аналітиків і побажанням Світового банку про подальше підвищення облікової ставки, Нацбанк наразі зберіг її на рівні 15,5% річних . Нагадаємо, що НБУ підвищив облікову ставку в грудні минулого року до 13,5% , 23 січня 2025 року підняв її до 14,5%, а з 7 березня — до рівня 15,5%. 17 квітня НБУ прийняв рішення залишити облікову ставку на нинішньому рівні, чим трохи спантеличив банкірів і фінансових експертів.

Вітчизняні ж банки в цих умовах не поспішають піднімати дохідність депозитів і зайняли вичікувальну позицію. Втім, вони й раніше не були щедрими до своїх вкладників. Практично рівень депозитних ставок за рік, пройшовши періоди помірного підвищення і зниження їхньої дохідності, падінь і нестабільності, повернувся до показників травня минулого року. Станом на 19 травня 2025 року, за даними «Мінфіну», середня ставка за тримісячними вкладами, яку пропонують українські банки, становить 12,41% річних. Рівно стільки ж банки пропонували й наприкінці травня минулого року (але тоді річна інфляція була на рівні 8% , а облікова ставка НБУ — 13% ).

За піврічними депозитами банки утримують нині найщедріші ставки, у середньому — 13,19% річних. Трохи відстає дохідність 9-місячних і річних вкладів — 12,87 і 12,71% річних відповідно. При цьому ставки за депозитними строковими вкладами, які пропонують дрібні вітчизняні банки, приблизно на півтора відсотка вищі від середніх по банківській системі, а середні ставки найбільших банків — майже на піввідсотка нижчі.

У будь-якому разі поточні ставки наших банків уже не перекривають інфляції в 15,1%, і вкладники втрачають у реальній дохідності. А якщо врахувати ПДВ у 18% і військовий збір 5% , якими нині обкладається дохід від депозитів, то виходить, що строкові вклади вже не тільки перестають приносити дохід, а й навіть не захищають заощадження від знецінювання.

Приміром, при середній ставці за річним гривневим депозитом у 12,71% річних його річна прибутковість після сплати податку й збору становитиме лише 9,8%, а реальна дохідність навіть при прогнозованій НБУ інфляції в 8,7% (її ще слід досягнути) буде вже на рівні 1,1%. Якщо ж при розрахунках використовувати показник не прогнозної, а нинішньої об'єктивної інфляції в 15,1%, то дохід від депозиту буде від’ємним (-5,3%) . Тобто в найкращому разі депозит зможе лише зберегти гроші вкладника, а більш реально, що власник банківського депозиту втратить частину вкладених у банк коштів . Схоже, настав час забувати про часи, коли гривневі депозити приносили більшості вкладників реальний дохід, а декому навіть дозволяли жити на відсотки від вкладів.

Тим часом депозити залишаються улюбленим інструментом українців для заощадження своїх коштів, і вони продовжують відкривати й поповнювати депозитні вклади. Як свідчить статистика, тільки за квітень фізособи принесли в банки й поклали на строкові вклади 35,55 млрд грн. При цьому нормативи резервування, встановлені НБУ, розраховані на те, щоб знизити дохідність за валютними вкладами і підвищити за гривневими. У результаті вклади в національній валюті зростають ще й через втрату інтересу вкладників до купівлі валюти та валютних вкладів.

Завдяки тому, що відпливу вкладників із банків найближчим часом не очікується і банківська система України залишається платоспроможною і надліквідною, вітчизняні банкіри не поспішають докладати зусиль для залучення коштів вкладників, хоча до збільшення частки гривневих депозитів і до підвищення ставок за цими депозитами вітчизняних банкірів постійно й наполегливо закликає керівництво НБУ. І на це ж спрямовано політику підвищення облікової ставки й ставок за інструментами НБУ. Однак якщо за останні п'ять місяців ставки за депозитними сертифікатами НБУ зросли на 2,5–3,5%, то ставки за строковими депозитами населення в українських банках підвищилися за цей же час орієнтовно лише на 0,4%.

Основна причина в тому, що банки поки що мають вільні ресурси. Це добре видно по обсягах їхніх вкладень у депозитні сертифікати НБУ й ОВДП. Не менш важливу роль відіграє відсутність в Україні в умовах повномасштабної війни стійкого попиту на кредитування. Це суттєво обмежує потребу в додатковому залученні ресурсів, і в таких умовах залучати додаткові депозити, супроводжувані витратами, справді недоцільно. До того ж окремі банки роблять ставку на дешевші кошти юридичних осіб або кошти на поточних і карткових рахунках.

Додатковими причинами небажання банків підвищувати депозитні ставки є доволі низькі відсоткові ставки за кредитами, які вони видають, і необхідність зберігати відсоткову маржу, а також адміністративно обмежена останнім часом можливість розміщати кошти з депозитів фізосіб у депозитні сертифікати НБУ. Банкам треба мати можливість постійно й доволі агресивно нарощувати портфель депозитів фізосіб (що нині не завжди реально), щоб мати достатній ліміт для таких розміщень.

У результаті серед великих банківських установ уже трапляються випадки навіть зниження дохідності на окремі види депозитів. Банкіри орієнтуються на те, що регулятор не змінив облікової й інших робочих ставок, а також на прогноз НБУ щодо зниження інфляції вже влітку. Схоже, що серйозно знижувати дохідність за гривневими депозитами не дозволяє великим банкам лише реальний рівень інфляції, який добре відчувають пересічні українці. Втім, загроза відпливу вкладників через низькі ставки гривневих депозитів, які навіть не перекривають інфляції, змушує дрібніші фінустанови підвищувати дохідність вкладів. У травні цей процес триває.

Об'єктивно навіть у період фінансової невизначеності, пов'язаної як із повномасштабною російською агресією, так і зі світовими фінансово-торговельними війнами, навіть у період інфляції, девальвацій валют і від’ємних ставок інтерес українців до депозитних вкладів не зникає. Депозити залишаються найпопулярнішим в Україні фінансовим інструментом захисту заощаджень. І завдання всієї банківської системи нині: не підірвати довіри до цього інструменту й до вітчизняних банків теж. Чи впораються з цим завданням наші скупі банкіри, покаже найближчий час.

Політика