Дві Польщі, один бюлетень: президентські вибори вирішать долю скандальних реформ та конфлікту з Євросоюзом

29 травня 2025 р. 18:20

29 травня 2025 р. 18:20

У неділю, 1 червня, Польща постане перед доленосним вибором, який визначить її майбутні відносини з Європейським Союзом та спроби відновити верховенство права. Президентські вибори стануть вирішальним моментом у протистоянні між ліберальним урядом Дональда Туска та популістсько-націоналістичною опозиційною партією «Право і справедливість» (PiS). Про це повідомляє « Главком » з посиланням на Рolitico .

Ключовими претендентами на президентське крісло є ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський , якого підтримує прем'єр-міністр Дональд Туск, та правий Кароль Навроцький, кандидат від PiS. Результати виборів означатимуть або повний розрив Польщі з періодом «поганого хлопця ЄС», або повернення до більш напружених відносин з Брюсселем.

Битва за реформи та судова система

Якщо переможе Тшасковський, він обіцяє прискорити реформи, спрямовані на відновлення верховенства права, які зараз гальмуються чинним президентом Анджеєм Дудою, тісно пов'язаним з PiS. Перемога ж Навроцького фактично заблокує ініціативи уряду Туска до кінця його терміну, що створить значні труднощі у вирішенні проблем, накопичених за попереднього правління.

За часів PiS (2015-2023 роки) Варшава постійно конфліктувала з ЄС через спірні закони про аборти, обмеження свободи слова, наступ на права ЛГБТК+, корупцію та відступ від демократичних принципів. Ці дії призвели до того, що ЄС заморозив понад €100 млрд для Польщі. Хоча Комісія ЄС розблокувала кошти після перемоги Туска у 2023 році, це сталося переважно на основі його обіцянок, а не повного скасування реформ PiS.

Уряд Туска звинувачує президента Дуду у повільних темпах змін. «Ми не виконали вимоги верховенства права, це правда. Відповідальність лежить на людині, яка зараз мешкає в президентському палаці», – заявив Павел Сліз, депутат від коаліції Туска.

Обіцянки кандидатів та наслідки виборів

Рафал Тшасковський під час передвиборчої кампанії пообіцяв «обов’язково підписати законопроєкт, який покладе край хаосу та дуалізму в судовій системі». Дональд Туск минулої неділі закликав виборців підтримати Тшасковського, заявивши на мітингу у Варшаві, що це «зараз або ніколи». Експерти, як Якуб Ярачевський з Reporting Democracy, очікують, що Тшасковський стане президентом, який «безперешкодно співпрацюватиме з урядом Туска з усіх напрямків, і зокрема, коли йдеться про верховенство права».

Натомість, Кароль Навроцький звинувачує Туска у проблемах Польщі з верховенством права і обіцяє зберегти призначених PiS суддів та уповільнити реформу системи призначення суддів. Його перемога означатиме продовження політики обструкції, що може значно ускладнити роботу уряду Туска. Опитування громадської думки вже показують падіння підтримки коаліції Туска через невиконання багатьох передвиборчих обіцянок.

Спадщина PiS та майбутнє судової системи

За вісім років правління PiS глибоко змінила правову систему Польщі, взявши під політичний контроль ключовий орган, що призначає суддів. Президент Дуда блокує зусилля Туска, накладаючи вето на ключові законопроєкти та надсилаючи їх до Конституційного трибуналу, в якому домінує PiS.

Як зазначає Алекс Щербяк, професор Університету Сассекса, перемога Тшасковського «надасть уряду Туска новий імпульс та чітку перевагу в два з половиною роки перед наступними парламентськими виборами». Проте, навіть у разі перемоги Тшасковського, повне повернення до епохи до PiS неможливе, оскільки зміни в судовій системі пустили коріння, і сотні суддів, призначених PiS, щодня виконують свої обов'язки.

«Усі ці дії, спрямовані на відновлення верховенства права, мають гарантувати, що громадяни не постраждають, адже якщо судові рішення виноситимуться щодня, їх різке скасування або відміна спричинить величезний хаос», – підкреслила Марія Скора, політичний аналітик.

Нагадаємо, директор Інституту національної пам'яті Польщі, кандидат у президенти країни Кароль Навроцький офіційно пообіцяв не пускати Україну в НАТО . Він підписав декларацію, згідно з якою зобов'язався підтримати умови, висунуті лідером антиукраїнської «Конфедерації» Славоміром Менценом, в обмін на його підтримку перед другим туром виборів.

Політика