Росія входить у фазу фінансового виснаження

30 травня 2025 р. 13:10

30 травня 2025 р. 13:10

Цьогоріч російська влада планувала скоротити дефіцит державного бюджету до 0,5% ВВП, утім, днями Держдумі РФ довелося збільшити бюджетний дефіцит втричі, до 1,7% ВВП . Росія впритул наблизилася до бюджетної кризи, що, на жаль, навряд чи вплине на її агресивну політику, але принаймні може послабити її військові потуги.

Нереалістичний бюджет-2025

Федеральний бюджет Росії на 2025 рік, затверджений у третьому читанні Держдумою, передбачає доходи в розмірі 400,2 млрд дол. (18,8% ВВП) і видатки на рівні 411 млрд дол. (19,3% ВВП), що формує дефіцит близько 11 млрд дол. Бюджет має чітко воєнний характер: 41% усіх видатків спрямовано на потреби, пов’язані з війною проти України, зокрема 133,6 млрд дол. закладено на оборону — на 25% більше , ніж торік. Передбачено також зростання витрат на силовий блок, адміністрацію президента, а також на «патріотичне виховання» як частину внутрішньої мобілізації. Дохідна частина вже ґрунтується переважно на ненафтогазових джерелах: підвищених податках, акцизах, дивідендах держкомпаній, приватизації та зростанні тарифів ЖКГ майже на 12%. Попри офіційний прогноз інфляції на рівні 4,5%, реальна макроекономічна динаміка та зростаючий тиск на видатки роблять ці розрахунки малоймовірними. Бюджет є очевидно дефіцитним і недостовірним за своїми параметрами, а його військова спрямованість сигналізує про стратегічну підготовку Кремля до затяжної війни.

Падіння нафтогазових доходів: системна загроза для бюджету Кремля

Російська економіка 2025 року вступає в фазу глибокої бюджетної турбулентності. За підсумками перших чотирьох місяців року, доходи від експорту енергоресурсів скоротилися на 10% порівняно з аналогічним періодом 2024-го, а в квітні падіння сягнуло 12% у річному обчисленні — третє поспіль місячне зниження. Основною причиною є різке зниження ціни на нафту марки Urals, яка тримається нижче 60 дол. за барель, і загальна слабкість світового ринку. У контексті чинних західних санкцій, обмежень цінової стелі, а також дедалі складнішої логістики тіньового флоту це формує стійкий тренд на скорочення валютних надходжень до бюджету.

Бюджетний дефіцит і макрофінансова дестабілізація

Ключовий індикатор проблеми — бюджетний дефіцит. У квітні ситуація розвернулася кардинально: дефіцит сягнув 1,05 трлн руб . (приблизно 13 млрд дол.). Усього за січень—квітень 2025 року дефіцит зріс до 3,2 трлн руб . (близько 36 млрд дол.), це майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Мінфін Росії був змушений переглянути планові показники: очікуваний річний дефіцит був підвищений до 3,8 трлн руб. (близько 43 млрд дол.), що є рекордом із часів пандемії. Це сигналізує про системну розбалансованість між доходами і видатками, яка унеможливлює фінансування пріоритетних державних програм без залучення надзвичайних заходів.

Головна причина дефіциту — надвитрати на війну, яку Росія не збирається зупиняти . Щодня близько тисячі росіян підписують армійський контракт. Мобілізаційний ресурс РФ — 25 мільйонів. Але реально підготовлених — 3 мільйони. З початку повномасштабної війни мобілізовано вже 1,3 мільйона, ще майже мільйон — це втрати вбитими і пораненими. Кожен контракт і кожна втрата — це колосальне фінансове навантаження на бюджет агресора.

Ще одна велика витратна галузь — це техніка. На сьогодні 80% військової техніки є старою, зі зниженими характеристиками, вона потребує модернізації, а це знову витрата дорогоцінного ресурсу, якого і так не вистачає. Загалом за три місяці цього року воєнні перевитрати РФ сягають 5 млрд дол. За понад три роки повномасштабної війни лише прямі витрати РФ на так звану оборону становлять понад 500 млрд дол . , а сукупні економічні втрати через війну обчислюються трильйонами доларів.

Скорочення інвестицій у промисловість і транспорт: економіка проїдає резерви

На тлі падіння доходів уряд почав урізати фінансування ключових інвестиційних програм, що раніше позиціонувалися як локомотиви імпортозаміщення та технологічного прориву. Програма розвитку авіапрому, яка передбачала заміну західних літаків на російські, втратила 22% фінансування — із 101,2 млрд руб. залишилося лише 78,8 млрд. Програма «Розвиток промисловості» позбулася 66,9 млрд руб., підтримка автопрому скоротилася на 35 млрд. Навіть проєкти з робототехніки, суднобудування та інноваційного транспорту зазнали значного скорочення. Такі дії не лише гальмують структурну модернізацію економіки, а й створюють додаткове навантаження на ринок праці, особливо в регіонах, де концентрація оборонних і промислових підприємств критично висока.

Девальвація, інфляція та нова архітектура « бюджетного правила »

Зростання дефіциту підштовхує уряд до радикальних фінансових маневрів. Обговорюється сценарій девальвації рубля до рівня 100 за долар як спосіб збільшити рублеві надходження від експорту. Але така девальвація неминуче буде інфляційною, що в умовах і без того високої базової ставки Центробанку РФ (21%) загрожує подальшим розкручуванням цінової спіралі. Запаси Фонду національного добробуту вже скоротилися до 40 млрд дол. — мінімуму з 2008 року. Водночас бюджетне правило, яке мало стабілізувати надходження від енергетики, не виконується. Планувалося, що до ФНД 2025 року надійде 1,8 трлн руб., натомість очікується дефіцит у 447 млрд. Це означає необхідність переглянути сам механізм формування і витрачання резервів.

Війна як головний дестабілізатор фінансової системи

Найбільший структурний виклик для російського бюджету не лише санкції чи ціни на нафту , а війна проти України. Видатки бюджету зросли на 21% і досягнули 15,5 трлн руб. за чотири місяці 2025 року. Левова частка цих коштів — пряме або опосередковане фінансування збройної агресії: зарплати військовим, закупівля техніки, виплати пораненим і родинам загиблих, фінансування утримання окупованих територій. Саме війна провокує критичний розрив між доходами та видатками, через що Мінфін готує перегляд бюджету в Держдумі. Українська розвідка вже офіційно повідомила про наростання внутрішньої економічної кризи в Росії та глибоку структурну нестабільність.

Прогноз: виснаження резервів і зростаюча вразливість Кремля

Усі зазначені чинники — падіння цін на нафту, зменшення валютних надходжень, різке зростання військових витрат, урізання інвестицій — вказують на поступове виснаження економічного ресурсу Кремля.

Ситуація навряд чи зміниться найближчими місяцями, уряд РФ буде змушений або вдатися до емісійного фінансування, або ще глибше урізати видатки, зокрема й соціальні. Обидва сценарії містять значні політичні ризики навіть для такої потужної автократії, як РФ.

Російська економіка входить у фазу системної нестабільності через війну в Україні. Попри те, що бюджетна криза навряд чи зупинить агресію, вона значно послаблює військові можливості РФ і відчиняє вікно для посилення міжнародного тиску через санкції та фінансову ізоляцію.

Політика