«Слуги» Зеленського пропонують «покращити» антикорупційне законодавство, послабивши відповідальність за корупцію

30 травня 2025 р. 15:34

30 травня 2025 р. 15:34

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 13271-1 про зміни до кримінального та адміністративного кодексів, в разі внесення яких посадовці зможуть уникати відповідальності за корупційні правопорушення після звільнення з посади.

Як зазначає Центр протидії корупції, ініціаторами законопроєкту є понад 90 народних депутатів, із яких щонайменше 82 належать до президентської фракції «Слуга народу», як от Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу та інші. А також входять кілька представників колишньої «ОПЗЖ», в тому числі  Григорій Мамка та Антоніна Славицька. При цьому багато із авторів законопроєкту є фігурантами антикорупційних розслідувань правоохоронних органів або журналістів.

Законопроєкт внесли як альтернативний до пропозиції  депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка, який суттєво зменшує можливості для притягнення чиновників до відповідальності. Так, законопроєкт демонтує ефективний контроль за декларуванням, незаконним збагаченням і відповідальністю посадовців.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту він має «підвищити довіру громадян до антикорупційної політики держави». На практиці ж законопроєкт пропонує послабити існуючі інструменти запобігання корупції, зокрема моніторинг способу життя суб’єктів декларування.

У законопроєкті запропоновані такі зміни:

1. Заборона перевіряти майно посадовців, яке набуте до або після перебування на державній посаді . Тобто Національне агентство з питань запобігання корупції зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час на посаді. Таким чином, будь-які активи, оформлені до або після перебування на посаді, не можна буде перевірити. В ЦПК припускають, що таким чином посадовці зможуть «декларувати» неіснуючі заощадження, аби потім виправдовувати необгрунтовані доходи.

Також  НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив його на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником. Така система в принципі нівелює моніторинг способу життя як таке.

2. Звуження можливостей для цивільної конфіскації майна корупціонерів. Аби чиновника можна було покарати за незаконне збагачення, правоохоронці повинні будуть довести, що вартість його майна значно перевищує його офіційні доходи. І хоча законопроєкт пропонує знизити межу, після якої настає кримінальна відповідальність, до 8,3 млн грн або ж 2750 прожиткових мінімумів (нині це 9,8 млн грн чи 6500 неоподатковуваних мінімумів), зараз незаконно набуте майно на меншу суму можна конфіскувати шляхом цивільної конфіскації.

3. Звуження повноважень НАБУ .  Депутати пропонують звузити підсслідність бюро справами про корупцію, де йдеться про великі суми:

• для корупційних злочинів — від приблизно 3 млн грн (1000 прожиткових мінімумів, замість 1,5 млн (500 прожиткових мінімумів зараз));
• для інших службових злочинів — від приблизно 9 млн грн (3000 прожиткових мінімумів). Зараз мова йде про приблизно 6 млн грн  (2000 прожиткових мінімумів);
• справи про брехню в деклараціях — тільки якщо сума перевищує 6 млн грн  (2000 прожиткових мінімумів).

В такому разу розслідування «меншої» корупції вестиме підконтрольне Офісу президента Державне бюро розслідувань.

4. Підвищення порогів для покарання за брехню в деклараціях :

• Адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз законодавстрво передбачає відповідальність від  100 прожиткових мінімумів –  302 тис. грн.
• Кримінальна відповідальність – якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів – 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн.

В ЦПК зазначають, що  законопроєкти №13271, №13271-1 та №13271-2 Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності під керівництвом «слуги» Сергія Іонушаса планує розглянути вже найближчим часом. При цьому робоча група комітету вже схвально відгукнулась на запропоновані зміни.

Кейс Романа Насірова показав, що поки українські воїни боронять державу на фронті, деякі топкорупціонери перетворюють військову службу на інструмент уникнення правосуддя.Старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук у статті « Як закрити лазівки для обвинувачених у топкорупції » розмірковує, чому 2025 року обвинувачені високопосадовці все ще користуються «правовими парасольками» і що потрібно змінити, аби мобілізація, строки давності та процесуальні маніпуляції перестали бути індульгенцією, що звільняє від відповідальності

Політика