Підозрюваному голові АМКУ Кириленку зменшили заставу до 25 млн гривень, але не дозволили виїжджати за кордон

04 червня 2025 р. 12:11

04 червня 2025 р. 12:11

Вищий антикорупційний суд 4 червня частково задовольнив клопотання адвоката голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого НАБУ та САП підозрюють в незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та декларуванні недостовірної інформації, та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень. Водночас суд відмовив у проханні дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода з зали суду.

Адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко подав клопотання про зміну запобіжного заходу – зменшення розміру застави з 30 мільйонів гривень до трьох мільйонів і повернення посадовцю закордонного паспорта для виїзду за кордон у службові відрядження.

Захисник повідомив, що компанія «Керамет», яка 28 серпня 2024 року внесла заставу за голову АМКУ у розмірі 30 мільйонів гривень, звернулася до Кириленка з проханням повернути внесені кошти.

«Внесення цієї суми коштів здійснювалося компанією з розрахунку на її повернення з часом, під час планування своєї господарської діяльності. У зв’язку зі спливом тривалого часу з (моменту – ред.) внесення застави і настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном, компанія просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави і повернення внесених коштів», – повідомив адвокат Лисенко.

Щодо дозволу на виїзд за кордон у службові відрядження Лисенко нагадав, що Кириленко, відповідно до указу президента Зеленського, входить до делегації України для участі в переговорах з ЄС щодо укладення угоди про вступ України до Європейського Союзу.

«Кириленко, як очільник АМКУ, має обов’язок забезпечити належний рівень представництва України в заходах Комітету з конкуренції в міжнародній організації ОЕСР (Організація економічного співробітництва – ред.) . 6 травня 2025 року до АМКУ надійшов персональний лист-запрошення на ім’я Павла Кириленка щодо його участі у «Тижні конкуренції» ОЕСР, що відбудеться в червні цього року. Відсутність Павла Кириленка на зазначеному заході призведе до неналежного представлення позиції України», – додав Лисенко і попросив дозволити Кириленку виїжджати у службові відрядження, отримуючи закордонний паспорт лише на період цих поїздок.

Кириленко під час засідання також наголосив, що на цій події «вирішуватиметься питання про надання Україні статусу асоційованого членства в Комітеті з конкуренції ОЕСР».

«Кількість відряджень, в яких я не брав участь, з листопада 2024 року по травень 2025 року, становить вже більше п’яти», – додав очільник АМКУ.

Прокурорка САП Валентина Гребенюк заперечила проти поданого клопотання.

«Сторона захисту посилається на те, що заставодавець (ТОВ «Керамет» – ред.) розраховував на повернення грошей, хоча законодавство не передбачає повернення застави за бажанням заставодавця. Більше того, вносячи заставу, особу попереджають про те, що у випадку, якщо підозрюваний або обвинувачений не буде виконувати покладених на нього обов’язків, така застава може бути стягнута в дохід держави. Тобто роз’яснюється взагалі ризик втрати цих грошових коштів», – зазначила Гребенюк.

Прокурорка також долучила до матеріалів справи розслідування «Схем» , оприлюднене в березні 2025 року, в якому журналісти з’ясували, що 30 мільйонів гривень за Павла Кириленка вніс бізнесмен Едуард Мкртчан через компанію «Керамет».

Тоді у коментарі «Схемам» Павло Кириленко повідомив, що назва компанії, яка внесла за нього заставу, йому «ні про що не говорить».

«Тобто компанія, яку він не знав на момент внесення застави, тепер звертається до Кириленка і просить повернути кошти», – сказала Гребенюк. Вона також навела цитату Мкртчана з розслідування «Схем» про добровільне внесення застави за Кириленка як «за близьку людину».

«І ані слова не було про те, що Мкртчан вніс ці грошові кошти, розраховуючи, що вони повернуться через декілька місяців. Лише про те, що це було зроблено з власної ініціативи», – резюмувала представниця САП.

Кириленко у відповідь сказав, що йому дійсно була невідома компанія, яка внесла за нього заставу, але він знайомий з Едуардом Мкртчаном: «Я підтверджую ці слова, мені навіть приблизно невідома діяльність цього суб’єкта господарювання. А щодо власника – звичайно, він мені відомий, і я знайомий з цією людиною».

Щодо прохання адвоката про виїзд за кордон Гребенюк зазначила, що, відповідно до статті 10 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», повноваження щодо забезпечення співпраці АМКУ з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями інших держав «покладаються не на голову АМКУ, а на першого заступника і заступників».

Слідчий суддя Володимир Воронько на засіданні 4 червня клопотання захисника Кириленка задовольнив частково. Заставу з 30 мільйонів гривень зменшили, але до 25, і відмовили у проханні виїжджати за кордон у службові відрядження.

У березні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів. На підставі цих фактів в НАБУ розпочали кримінальне провадження , а згодом високопосадовцю вручили підозру у незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.

У коментарі «Схемам» Кириленко заявляв, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.

28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП про взяття очільника АМКУ Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень і зобов’язання носити електронний браслет.

Пізніше «Схеми» дізнались , що ці гроші за Кириленка внесла компанія «Керамет», бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

Журналісти з’ясували, що ця й інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету зараз розглядає справу щодо однієї із фірм Мкртчана ТОВ «Гірничодобувна промисловість» через можливі «антиконкурентні дії».

Павло Кириленко в коментарі «Схемам» повідомив, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий із самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді.

Едуард Мкртчан повідомив, що внести заставу за Кириленка було «його ініціативою» і він зробив це, бо давно з ним дружить, водночас запевнив, що не звертався до голови АМКУ з проханням посприяти у вирішенні бізнес-питань.

Політика