Євген Лисенко: "Бізнесу потрібні люди, здатні очолити проєкт і довести його до успішного завершення"

04 червня 2025 р. 14:27

04 червня 2025 р. 14:27

Проєктний менеджер міжнародної компанії розповів, як заощадити мільйони на автоматизації бізнес-процесів, і чому потрібно без жалю відмовлятися від неефективних проєктів.

Ринок інформаційних технологій в Україні стрімко зростає, що стимулює розвиток IT-проєктів. Як наслідок, попит на проєктних менеджерів у країні також збільшується. У 2024 році він зріс на 13%, як зазначають аналітики дослідницької компанії "Наукові роботи", що входить до міжнародного холдингу Scientific Alliance. Компанії активно впроваджують нові проєкти для оптимізації бізнес-процесів, виходу на нові ринки або запуску інноваційних продуктів. Крім того, за останні роки Україна налагодила міцні зв'язки з глобальними ринками, що підвищило потребу в проєктних менеджерах з міжнародним досвідом, здатних ефективно управляти міжкультурними командами і проєктами. Проджект-менеджер — це не просто посада, а стратегічна роль, що визначає успіх бізнес-ініціатив компанії, каже Євген Лисенко, провідний фахівець у цьому напрямі міжнародної аудит-консалтингової корпорації PwC, що входить до "великої четвірки" аудиторських компаній світу. Його цифрові рішення для управління адаптацією нових співробітників, а також підходи до оцінки проєктів колег, економлять компанії мільйони доларів. З талановитим проджект-менеджером поговорили про перспективи професії та про те, як визначити ефективність проєкту.

— Євгене, посада проєктного менеджера з'явилася відносно недавно, а сьогодні багато компаній уже не можуть обходитися без таких фахівців. У чому їхня цінність?

— Проєктна робота лежить в основі розвитку бізнесу. Наприклад, це може бути створення продукту, запуск рекламної кампанії, пошук і найм фахівця, розробка сайту або мобільного застосунку та багато іншого. Не дивно, що бізнесу потрібні люди, здатні очолити проєкт і довести його до успішного завершення.

— На початку своєї кар'єри ви одночасно були і розробником, і проєктним менеджером. Чого навчив вас цей етап?

— Я тоді працював на фрілансі, займався здебільшого невеликими інтернет-магазинами для міжнародних клієнтів, і вся відповідальність лежала на мені: від планування і термінів до коду та дизайну. Однак найскладнішим виявилася не технічна частина, а те, що потрібно було керувати самим собою. Коли ти керуєш командою — ти координуєш інших. А коли ти один — тобі доводиться бути і суворим менеджером, і виконавцем одночасно. Цей етап у кар'єрі навчив мене самодисципліни і дав важливе розуміння, як бути по обидва боки процесу. Це був чудовий старт, тому що я відчув, як важливо вміти грамотно керувати не тільки іншими, а й собою.

— А якими якостями потрібно володіти, щоб вибудувати правильну комунікацію з командою?

— IT проджект менеджеру дуже важливо вміти спілкуватися з людьми. Щоб вибудувати хорошу комунікацію з командою, потрібно говорити чесно і відкрито — тоді з'являється довіра. У складних ситуаціях менеджер має зберігати спокій, щоб не створювати зайвої напруги. Дуже важливо чітко пояснювати завдання. Якщо людина не до кінця зрозуміла, що від неї чекають, вона може зробити зовсім не те. Ще одна важлива якість — бути уважним до стану та настрою команди, підтримувати, якщо хтось втомився чи вигорів. І, звісно, потрібна гнучкість. В IT все швидко змінюється, і треба вміти підлаштовуватися. Коли все це є, команда працює злагоджено і з інтересом. А це головне для успіху проєкту.

— Які методи управління ви застосовуєте, щоб досягти потрібного результату?

— Я розбиваю роботу на невеликі етапи. Ми плануємо, що саме будемо робити в найближчі один-два тижні. Це зручно, видно прогрес і за потреби легше вносити зміни. Такий підхід називається гнучким управлінням, і він добре працює в IT. Щодня ми коротко обговорюємо, хто що робить, чи є складнощі. Це допомагає швидко реагувати і підтримувати один одного.

— Як бути частиною глобальної команди PwC?

— З одного боку, це величезна відповідальність, з іншого — потужна точка зростання. Тут ти постійно перебуваєш у міжнародному середовищі: спілкуєшся з колегами з десятків країн. береш участь у проєктах, що виходять далеко за межі однієї компанії чи регіону. Кожен день — це не просто завдання, а виклики, де потрібно швидко адаптуватися, вчитися і мислити нестандартно. Тут ти вчишся дивитися ширше, діяти точніше і робити внесок, який реально впливає на бізнес і людей по всьому світу. Це круте відчуття — бути частиною масштабної екосистеми.

— Які особливості роботи з колегами з інших країн ви можете відзначити?

— Мені пощастило бути частиною розподіленої команди, до якої входили фахівці зі Словаччини, Боснії і Герцеговини, Румунії, Польщі, Македонії, Болгарії та інших країн. У такому мультикультурному середовищі особливо важливими є гнучкість, повага та вміння адаптуватися до різних стилів спілкування і роботи. Кожен учасник команди робив свій внесок, і я прагнув вибудовувати процеси так, щоб усім було комфортно і зрозуміло. Різні часові пояси, менталітети, підходи до завдань — усе це вимагає високої організованості та відкритості. Але головне — це спільне прагнення до якісного результату, взаємна довіра і сильне почуття згуртованості, яке виникає навіть на відстані. Такий досвід формує міжнародне мислення і робить тебе сильнішим як лідера та професіонала.

— Один із ваших проєктів у корпорації — автоматизація онбордингу для HR-менеджерів, яка допомогла спростити і прискорити процес адаптації нових співробітників, що важливо для великої міжнародної компанії. До вас навіть з інших країн зверталися, щоб перейняти її. Розкажіть про проєкт.

— До створення цього проєкту все робилося вручну: листи, нагадування, організація зустрічей для нових співробітників — це було неефективно і сильно залежало від людського фактора. Я керував реалізацією системи автоматизації, яка тепер сама розсилає листи новим співробітникам за розкладом, нагадує HR і керівникам заздалегідь про вихід нової людини на роботу, автоматично призначає зустрічі і стежить за виконанням завдань. Зараз у процесі розробки додаткові функції. Система відразу заощадила близько 15 годин на місяць тільки в одному Київському офісі. А якщо масштабувати її в усіх регіонах присутності компанії, можна заощадити понад 2200 годин на місяць, або приблизно один мільйон доларів на рік. Наразі рішення розробляється в офісах у Хорватії, Словаччині, Румунії, Албанії та Сербії. Перспектива — всі 150 країн, де є офіси PwC.

— Вам довіряють відбір нових ініціатив усередині компанії. Яку методологію ви виробили для оцінювання перспективності проєктів?

— Я спочатку намагаюся зрозуміти, наскільки нова ідея важлива і корисна для компанії. Для цього оцінюю кілька ключових моментів: яку проблему вона вирішує, скільки ресурсів знадобиться для її реалізації, і який результат ми можемо отримати. Також важливо розуміти, наскільки команда готова підтримати цей проєкт, і чи є у нас потрібні ресурси. Завжди намагаюся враховувати думку колег і зацікавлених сторін — це допомагає побачити різні аспекти і прийняти правильне рішення. У підсумку я розвиваю вигідні та перспективні проєкти, а від неефективних відмовляюся. За рік я відсіюю в середньому 60 неперспективних заявок на розробку і тим самим економлю для компанії понад мільйон на рік. Вчасно зрозуміти, який проєкт неефективний і відмовитися від нього — це важливо, оскільки допомагає рости і рухатися вперед.

— Цього року ви вступили до Hackathon Raptors — міжнародної асоціації розробників-організаторів хакатонів, що вирішують соціально важливі проблеми. Ваш статус Fellow доступний лише фахівцям, які досягли значних успіхів в інженерії, IT та суміжних технологічних сферах. Навіщо професіоналам світового рівня потрібні такі об'єднання?

— Такі об'єднання важливі для професійного зростання і розвитку галузі загалом. Тут можна обмінюватися ідеями, вчитися новому і разом вирішувати складні завдання. Я приєднався до Hackathon Raptors, оскільки мені близька його місія — використовувати технології на благо суспільства. Хочу бути частиною спільноти, яка підтримує інновації та об'єднує людей з різними поглядами і підходами до вирішення завдань. Разом ми рухаємося до майбутнього, де технології змінюють світ.

— На вашу думку, як змінюватимуться завдання і роль IT-менеджера проєктів у найближчому майбутньому?

— Деякі завдання і роль IT проджект менеджера можуть частково змінюватися через активний розвиток штучного інтелекту. Уже зараз ШІ допомагає автоматизувати багато рутинних процесів. Цій темі присвячена моя стаття "Використання штучного інтелекту та аналітики даних для прийняття рішень в управлінні ІТ-проєктами", яка вийде найближчим часом у журналі American Scientific Research Journal for Engineering, Technology, and Sciences. У ній я детально описую експеримент, який проводив у компанії: ми впровадили ШІ для оцінки проєктів на початковій стадії. Результати показали, що рішення і висновки ШІ в більшості випадків збігалися з моїми власними судженнями. Однак, незважаючи на розвиток технологій, роль людини залишиться провідною. Машини можуть аналізувати дані та пропонувати варіанти, але саме людина ухвалює фінальні рішення, враховує емоційне тло, мотивацію команди та контекст, який складно формалізувати з прицілом на перспективу в майбутньому. Проджект менеджер потрібен для того, щоб правильно скеровувати процес, спілкуватися з людьми та адаптуватися до несподіваних ситуацій, які не завжди можна передбачити за допомогою алгоритмів.

Політика