У пошуках свободи: Чому Нідерланди добилися свого, а Богдан Хмельницький – ні

04 червня 2025 р. 20:42

04 червня 2025 р. 20:42

У травні 1648 року Нідерланди та Іспанія підписали Мюнстерський мир, за яким Сполучені провінції врешті отримали незалежність. Понад 80-річна боротьба голландців за свободу від Іспанії завершилася перемогою. Вони утворили першу велику демократичну правову державу із вільним ринком у Європі. Фокус розібрався, як виникло королівство Нідерланди та в чому секрет його успіху. А також — що у Богдана Хмельницького в тi самi часи пiшло не так.

Авторитарний уряд вводить абсурдні податки та жорстоко переслідує усіх, хто виступає проти влади та її ідеології. Обурені люди беруть ініціативу у свої руки й після десятиліть кривавих воєн врешті добиваються бажаного. Ні, це не сюжет нового серіалу Netflix, і ці події відбулися не в Америці, а у Європі — за два століття до бунту британських колоній на американському континенті.

Ця революція сформувала засади класичних європейських цінностей. А результатом стало утворення держави, яка у наступні століття стала одним із найкомфортніших місць проживання у світі — так, мова про Нідерланди.

Усі ми звикли, що Європа – це свобода, повага до прав людини та рівність усіх перед законом. Проте так було далеко не завжди. Усім відома Анна Ярославна (вона ж Анна Київська) в XI столітті їхала в Париж ледь не як у заслання. Далі ще гірше – Європа стала місцем, де за надмірно вільні висловлювання могли й живцем спалити. Проте в цьому середовищі з’явилися люди, які готові були поколіннями боротися за свободу та добробут для себе й своїх нащадків. І йдеться не про пафосні слова. Нідерландцям довелося виборювати свободу десятками рокiв.

Повстання вільних бюргерів і спалення Антверпену

У XVI столітті в результаті «шлюбної дипломатії», тобто одружень між собою дітей різних монархів, територія сучасного Бенілюксу (Бельгiя, Нiдерланди, Люксембург) опинилася під владою іспанської гілки могутньої монаршої династії Габсбургів. Іспанія тоді була найбільшою та найбагатшою державою у світі. Золото та срібло з Америки «текли ріками», проте король Філіп II вирішив ще й накласти величезні податки на жителів усiх 17 провінцій Нідерландів.

Окрім того, король Філіп був надзвичайно набожною людиною, тому дав відмашку на жорстоке переслідування усіх єресей, до яких у Ватикані та Мадриді відносили й протестантські рухи, що починали набирати популярність у центральній та північній Європі в той період.

Тож коли у Нідерландах почалося ще й релігійне гноблення, місцеві мешканці підняли повстання, яке підтримала і бiднота, i знать. Їх очолили, зокрема, граф Егмонт та герцог Вільгельм Оранський. Iспанська монархія відповіла максимально жорстокою каральною акцією. До провінцій вирушив герцог Фернандо Альба, який страчував усіх, хто хоч мінімально був залучений до повстання. Йому вдалося спіймати та стратити графа Егмонта та ще тисячі його соратників.

Вільгельм Оранський очолив рух опору. Частина повстанців взяли до рук зброю та пішли до лісу. Їх стали найменувати лісові гези. Частина стали боротися на морі – це були гези морські. Відчайдухи, які готові були на все заради свободи від пригноблювачів — знайома картина, чи не так?

Побачивши жорстокий опір, іспанці пішли на поступки. Кривавого герцога Альбу було відкликано. Новий іспанський губернатор намагався стабілізувати ситуацію, пішовши на поступки в питаннях податків, але не був готовий до компромісів у релігійному питанні. Очевидно, йому не надав таких повноважень король Філіп.

Та Вільгельм Оранський не бачив перспективи повернення під владу іспанської корони, яка залила нідерландські міста кров’ю. У відповідь на відмову підкоритися іспанці спалили символ нідерландської економіки – великий торговий порт Антверпен, у якому діяла ще й біржа. Також було вбито 8 тисяч міських жителів. Цей варварський акт лише додав жителям Нідерландів нової наснаги до боротьби за свою свободу.

У пошуках партнерства: Вільгельм Оранський хоче потоваришувати з Парижем i Лондоном, а натомiсть проголошує незалежнiсть

Ще до війни нідерландські міста стали потужними центрами економічного розвитку. В регіоні активно розвивалися мануфактури, i Вільгельм Оранський очевидно очікував, що його землі стануть об’єктом боротьби між провідними європейськими державами. Він мав намір отримати підданство англійської королеви Єлизавети або запросити на трон принца Анжуйського з Франції — обидві країни мали конфлікти з Іспанією. Проте нi французи, нi англiйцi не ризикнули зазіхнути на володіння династії Габсбургів — тож партнерство не склалось. Авторитет Габсбургів та страх перед ними були занадто могутніми.

Залишившись сам на сам із наймогутнішою державою світу Оранський пiшов ва-банк: у 1581 році… проголосив незалежність Нідерландів. Було вирішено, що країна стане республікою із виборним керівником — штатгальтером.

У відповідь іспанці окупували майже усі Нідерланди, окрім кількох портових міст на півночі, які відчайдушно обороняли морські гези із невеликим англійським загоном (який все ж прислала Єлизавета І). Вільгельм на той час Оранський уже загинув (1584 рік) від рук католицького фанатика.

Нідерланди проти Іспанії: колоніалізм на приватних рейках

Через три роки Іспанія спробувала напасти вже на саму Англію, спорядивши для цього найбільший у світі флот, проте цей проєкт з тріском провалився, що суттєво ослабило могутність Іспанії, особливо на морі.

А у 1602 році було засновано Ост-Iндську торгову компанію. Це стало новою ерою не лише в колоніалізмі, а й у світових політико-економічних процесах. Адже тепер нові території колонізували не рицарі з волі короля та благословення церкви, а приватна компанія, акції якої продавалися у відкритому доступі. Долучитися до цього європейського цивілізаційного проєкту міг будь-хто охочий — звичайно якщо він мав для цього гроші.

Ост-Iндська компанія створювала суттєву конкуренцію іспанцям на морі та в питаннях колонізації, а також забезпечувала Нідерланди необхідним економічним ресурсом для продовження війни. За таких умов вдалося відвоювати північні провінції, де знаходилися ключові найбагатші міста, натомість на аграрному півдні іспанці надійно «окопалися».

Лише у 1609-му, через 43 роки після початку війни, сторони уклали перемир’я. Іспанія визнавала незалежність семи провінцій Нідерландів, проте вони залишалися у складі Священної Римської імперії — це фантасмагоричне державне утворення часів Середньовіччя, в якому десятки держав мали фактичну незалежність, визнаючи формально суверенітет імператора, яким був представник все тієї ж династії Габсбургів.

I знов вiйна, i знов прорив у економiцi. А республiка стає королiвством

Бойові дії поновилися у 1621 році уже в межах Тридцятилітньої війни. Тоді ж було засновано Вест-Iндську компанію, яка прямо зазіхала на іспанську Америку, але в результаті з часом призвела до конфлікту між Нідерландами та Англією.

Остаточний мир між Іспанією та Нідерландами було встановлено аж у 1648 році Мюнстерським мирним договором. Він став елементом Вестфальської мирної системи, яка завершила Тридцятилітню війну та встановила порядок міжнародних відносин у Європі аж до Наполеонівських воєн. Нідерланди отримали повноцінний суверенітет, проте втратили свої південні провінції — нинi це Бельгія.

Цікавий факт: королівством Нідерланди стали вже у ХІХ столітті, коли реакційні сили, які перемогли Наполеона, не бажали існування будь-яких республік у Європі. Династію Оранських "заднiм числом" проголосили королівською. Новий король Віллем І якраз породичався з прусським королівським домом, тож династичний принцип престолонаслідування не був знехтуваний.

Показали шлях всій Європі та зачарували Петра Першого

Нідерланди стали піонером свободи у світі. Вже коли вони отримали остаточний суверенітет, революція відбулася в Англії. Після буремних десятиліть політичної турбулентності англійці запросили саме нідерландського штатгальтера стати королем без повноважень — щоб збудувати усталену демократичну традицію при живому королі, яка працює уже понад триста років. Тож представник Нiдерландiв правив британцями як його величнiсть Вільгельм III Оранський. А далі свобода ширилася по усій Європі.

Нідерланди намагалися побудувати свою колоніальну імперію, проте фортуна відвернулася від них. І полишивши ці спроби, нідерландці зосередилися на організації власного добробуту — в чому досягли неабиякого успіху.

В кінці століття до них на стажування навіть прибув московський цар Петро I, який досить своєрідно перебрав нідерландський досвід. Він прожив певний час в цій країні — багато часу присвятив вивченню кораблебудування, військової справи і навіть попрацював теслею на верфях Ост-Індської компанії, після чого намагався упроваджувати деякі передові методи організації війська, побудови флоту та державного адміністрування у себе в державі. Зрештою, завдяки цьому навчанню цар Петро зробив Московське царство Російською імперією — модернізованою державою з виходом до моря та елементами західної традиції у державному управлінні.

Чому козаки спробували те саме, але у них не вийшло

З моменту своєї незалежності й до сьогодні (тобто чотири століття) Нідерланди перебувають на вершині списку держав із найкращим рівнем життя. І досягли вони цього не завдяки гігантським колоніальним надбанням, а шляхом ефективності управління, інтенсифікації виробництва та гармонійного розподілу ресурсів між населенням. Вони змогли управляти своєю країною так, як хотіли, коли позбавилися іноземної тиранії. І досягли у цьому шаленого успіху.

В той же час за тисячу кілометрів на схід інший народ намагався позбутися іноземного гніту, щоб теж збудувати свою республіку. Мова йде про українців, де в цей час зародилося козацтво. Через рік після підписання Мюнстерської угоди Богдан Хмельницький уклав Зборівський мир. За ним козацька держава теж отримала фактичний суверенітет, проте для остаточного визнання на міжнародній арені потрібно було отримати свого коронованого суверена. Не визнавала тоді Європа республік. І ось тут козакам пощастило набагато менше, ніж Нідерландам.

Козаки збудували фактично самостійне державне утворення з передовою на той час економічною системою, що базувалася на вільнонайманій праці. Але тут історія продемонструвала нам важливість геополітичних реалій, які за схожих обставин формують різні результати.

• Нідерланди мали вільний вихід до океану і, сформувавши приватні колоніальні компанії, змогли розвинути свою економіку і вкласти здобуті ресурси у власну оборону.
• Козацька ж держава опинилася затиснута між жадібними сусідами та кочовим степом. Будучи “брамою Європи” козацька вільна республіка не змогла встояти перед натиском могутніх імперій, які оточили її з усіх сторін.

Також свою роль зіграло елементарне везіння. Ніхто не знає, як би розвернулося колесо історії, якби Україну за собою залишив одружений на молдавській принцесі Тиміш Хмельницький (це б зробило Хмельницьких княжою династією, що, зокрема, надало легітимності козацькій державі) — або якби Богдан Хмельницький прожив на кілька років більше.

Нідерландцям натомість пощастило, що Іспанія усі свої ключові війни програла, а Франція — єдина велика держава біля них — навпаки бажала розвитку Нідерландам на противагу своїм давнім ворогам із Дому Габсбургів.

Козацтво набувало сил паралельно із боротьбою нідерландців, та доля козацької держави склалася iнакше.

Політика