У Нідерландах призначено дату дострокових виборів

07 червня 2025 р. 03:46

07 червня 2025 р. 03:46

Нідерланди готуються до дострокових парламентських виборів 29 жовтня після того, як цього тижня крайній правий політик Герт Вілдерс вивів свою партію з уряду, чим фактично розвалив коаліцію , пише Politico.

Міністерка внутрішніх справ Нідерландів Юдіт Уйтермарк підтвердила дату виборів у публікації на платформі X у п’ятницю.

Крайня права Партія свободи (PVV), ліберальна Народна партія за свободу і демократію (VVD) та об’єднаний альянс лейбористів і «зелених» (PvdA-GL) наразі йдуть майже на рівних у вже не гіпотетичній передвиборчій боротьбі, свідчать дані Poll of Polls від Politico.

У листопаді 2023 року крайні праві здобули неочікувану перемогу, внаслідок якої було сформовано правий уряд під керівництвом прем’єр-міністра Діка Схоофа. Але Герт Вілдерс — один із найрадикальніших антиміграційних політиків у Європі — у вівторок залишив коаліцію після суперечки щодо урядової політики в сфері надання притулку. Він зажадав від партнерів по коаліції підтримати його 10 пунктів щодо міграції, що виконувач обов’язків прем’єр-міністра Схооф назвав «непотрібним і безвідповідальним кроком».

Остаточно визначена дата виборів дає політичним силам майже п’ять місяців на передвиборчу кампанію — і, в деяких випадках, шанс змінити ситуацію на свою користь.

Центристська партія «Новий суспільний договір» (NSC) і популістський Рух фермерів і громадян (BBB) — відносно нові гравці на політичній арені — увійшли до уряду після успіху на виборах 2023 року. Але згідно з останніми опитуваннями, нині їм прогнозують лише одне-два місця в парламенті.

Партія NSC опинилася перед серйозним викликом — повторити попередній результат уже без свого засновника Пітера Омтзігта , який залишив політику в квітні.

Рівень підтримки Партії свободи Вілдерса з часу виборів знизився. Тепер вона змагається нарівні зі своїм колишнім партнером по коаліції VVD та з головною опозиційною силою країни — альянсом лейбористів і «зелених» на чолі з колишнім єврокомісаром Франсом Тіммермансом.

Це означає, що наступні вибори можуть стати черговим «сейсмічним зсувом» у політичному ландшафті Нідерландів, зазначив Рашид Азраут, доцент кафедри політичної комунікації Амстердамського університету.

За його словами, ті, хто на минулих виборах підтримав PVV через її жорстку позицію щодо міграції, тепер можуть бути розчаровані результатами урядування і просто не піти на дільниці.

Старт кампанії

Політики вже перейшли в режим передвиборної боротьби.

Вілдерс звинуватив партнерів по коаліції, зокрема NSC, у бездіяльності щодо міграції, й оголосив, що прагне зробити свою партію «більшою, ніж будь-коли» на цих виборах, аби самому стати прем’єр-міністром.

У п’ятницю в дописі на X він закликав зробити Партію свободи настільки потужною, «щоб ми нарешті могли покласти край притулку, закрити центри для біженців і почати депортацію іноземних злочинців з країни».

«Вілдерс — не дурень, — каже Азраут. — Він прекрасно розуміє, як працює політична гра. Тому, коли він запропонував свій 10-пунктовий план із вимогою: “Підпишіть, ось тут”, — він чудово усвідомлював, у яке становище себе ставить. І які наслідки це матиме».

Інші політики назвали ультиматум Вілдерса політичним спектаклем, а експерти, згідно з повідомленням NRC, заявили, що запропоновані заходи є незаконними.

Лідерка VVD Ділан Єсілгез заявила, що рішення Вілдерса залишити уряд не стосувалося міграції:
«Ми й так збиралися робити все можливе [в міграційній сфері]. Усе, про що домовилися, затягувалося через невизначеність з боку PVV».

Опозиційний лідер Франс Тіммерманс , зі свого боку, звинуватив уряд у неспроможності розв’язати проблеми з житлом, забрудненням азотом і безпекою, критикуючи як на PVV, так і на VVD, заявивши, що ті залишили по собі «суцільний безлад».

У гострій парламентській суперечці в середу Тіммерманс закликав Єсілгез дати обіцянку «ніколи, ніколи більше» не співпрацювати з Вілдерсом. Та відмовилася, звинувативши Тіммерманса в «елітарності».

Напередодні виборів у листопаді Єсілгез не виключала коаліції з Вілдерсом — і саме цей крок багато хто вважає фактором, що сприяв успіху PVV на виборах.

Її попередник на чолі VVD, колишній прем’єр-міністр Нідерландів, а нині генеральний секретар НАТО Марк Рютте, свого часу заборонив подальшу співпрацю з Вілдерсом після того, як його уряд розвалився внаслідок виходу крайньої правиці з коаліції.

Якщо Єсілгез вирішить відкинути подальшу співпрацю з Партією свободи, їй доведеться зробити це переконливо, зазначає Азраут. За його словами, їй потрібно буде пояснити виборцям: «Це був лише експеримент, нам не сподобалося, ми більше так не будемо » — і остаточно відмежуватися.

Проте бажання чи небажання інших партій співпрацювати з PVV неминуче стане центральною темою передвиборчої кампанії.

Президентка NSC Ніколієн ван Вронговен вже заявила, що її партія «більше не матиме справ із цим чоловіком».

Політика