Позиція Трампа щодо війни в Україні нагадує плани Путіна – експерт

09 червня 2025 р. 19:09

09 червня 2025 р. 19:09

Здається, Дональду Трампу та його оточенню й досі бракує переконливих аргументів, аби усвідомити: Кремль не має жодного наміру припиняти війну , якщо це не означатиме повну капітуляцію України. Та й навіть на тлі очевидної агресії Росії, американський президент демонструє готовність обговорювати можливість введення санкцій... проти самої України, якщо її позиція не відповідатиме його уявленням про завершення війни. Це виглядає як відвертий тиск на державу-жертву. Про це у статті " Український рубікон Дональда Трампа " пише Надзвичайний та Повноважний посол Олег Шамшур .

Риторика Трампа ще більше насторожує, якщо пригадати його недавнє порівняння війни з бійкою малих дітей , яким, мовляв, слід дозволити побитися, перш ніж їх розведуть у різні боки. Усе це звучить як цинічна зневага до мільйонів постраждалих та загиблих внаслідок російського вторгнення. Ця позиція вкотре демонструє, що концепція Трампа щодо миру в Україні базується не на справедливості чи міжнародному праві, а на прагненні якнайшвидше згорнути війну – щоб розчистити простір для реалізації власного політичного порядку денного.

Пріоритети Трампа цілком зрозумілі: внутрішні питання, як-от боротьба з імміграцією, реформи в економіці й системі управління, а також переорієнтація зовнішньої політики США в бік Азії та конфронтації з Китаєм. Україна, на жаль, у цьому списку не є пріоритетом. На його думку, конфлікт в Європі має бути вирішений без надмірного залучення Америки.

Більш того, Трамп не вірить у спроможність України дати відсіч Росії та виступає проти подальшої фінансової і військової допомоги Києву. У межах його політичної команди вже пропонуються варіанти «реалістичного» завершення війни — з припущенням територіальних поступок Росії й без надання реальних гарантій безпеки Україні. Подібні сценарії, фактично, дублюють російські ультиматуми , що ставить під сумнів саму логіку підтримки демократії у світі.

У Трампа — чітка ієрархія: великі держави, як-от США чи Росія, мають право диктувати умови, тоді як менш впливові країни повинні підлаштовуватися. Саме тому Трамп не робить чіткого розмежування між агресором і жертвою, і, ширше — намагається зруйнувати засади світового порядку, заснованого на міжнародному праві. Його бачення — це повернення до моделі сили , де домінують супердержави, а інші — лише пішаки.

Таким чином, зовнішньополітична стратегія Трампа виглядає як спроба відродити міфічне «величне минуле» Америки, використовуючи методи з ХХ, а іноді й ХІХ століття. І тут неважко провести паралелі між його підходом і манією Путіна щодо «відновлення імперської величі» Росії.

Цілком імовірно, що Трамп бачить у Росії потенційного союзника у справі перегляду глобального балансу. Разом із прагненням налагодити «мегапроєкти» на кшталт «Кримської Рив’єри» чи відтягнути Москву від Пекіна, війна в Україні розглядається ним лише як засіб для переосмислення відносин між США та Росією — у вигідному для Вашингтона ключі.

Нагадаємо, що днями Трамп, під час зустрічі в Білому домі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, порівняв повномасштабне вторгнення Росії в Україну з бійкою між "двома маленькими дітьми , які оскаженіло б'ються в парку". Він також додав: "Іноді краще дати їм побитися ще трохи, а потім уже розтягувати". За словами Трампа, саме таку аналогію він озвучив очільнику Кремля Владіміру Путіну під час їхньої телефонної розмови.

Політика