Китай зазіхає на Далекий Схід Росії і хоче "переписати" кордони ‒ витік ФСБ

10 червня 2025 р. 03:50

10 червня 2025 р. 03:50

У Росії побоюється, що Китай може висунути територіальні претензії на частину Далекого Сходу, включно зі стратегічно важливим портовим містом Владивосток.

Про це йдеться у внутрішньому восьмисторінковому документі Федеральної служби безпеки (ФСБ), який  нещодавно потрапив у розпорядження журналістів The New York Times. Попри публічно продемонстроване партнерство між очільником Кремля Владіміром Путіним і лідером КНР Сі Цзіньпіном, у Кремлі зростає недовіра до Пекіна, пише Newsweek.

Документ, імовірно створений наприкінці 2023 або на початку 2024 року, розкриває найбільш детальний наразі погляд ФСБ на Китай. У ньому китайські спецслужби описуються як серйозна загроза національній безпеці РФ, а сам Китай ‒ як "ворог".

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну двосторонні зв’язки між Москвою та Пекіном зміцнилися: у 2022 році лідери двох країн оголосили про "безмежне партнерство". Водночас, згідно з витоком, між країнами триває тіньова боротьба спецслужб, попри зовнішню демонстрацію дружби.

ФСБ у документі наголошує на глибокій недовірі до Китаю уздовж спільного кордону протяжністю понад 4 200 км. Зокрема, російська сторона стурбована тим, що китайські націоналісти все частіше ставлять під сумнів легітимність територіальних угод ХІХ століття, за якими Росія отримала значні території, зокрема Владивосток.

Це місто відійшло до царської Росії у 1860 році відповідно до Пекінського договору, який закріпив кордон між двома імперіями вздовж річок Амур і Уссурі. Втім, у 2023 році Міністерство природних ресурсів Китаю ухвалило рішення вказувати на офіційних картах китайські назви Владивостока та ще семи міст регіону, що, на думку російських спецслужб, свідчить про поступове повернення до історичних претензій.

ФСБ також фіксує намагання Китаю посилити свій вплив на місцеве населення Далекого Сходу, зокрема через дослідження "давніх китайських слідів" у регіоні, що може слугувати інструментом для легітимізації майбутніх претензій.

Крім територіальних амбіцій, Росія непокоїться щодо активності китайських спецслужб в Арктиці та інтересу до Північного морського шляху ‒ стратегічного транспортного коридору вздовж північного узбережжя РФ, який відкриває для Пекіна швидший маршрут до Європи.

У доповіді йдеться і про спроби Китаю отримати доступ до військових технологій РФ, вербування російських шпигунів, а також збір інформації про операції Росії в Україні, що може бути цінним джерелом даних про західні технології й методи ведення бойових дій.

Як повідомляє The New York Times, взаємна недовіра проявляється з обох сторін. Китайські спецслужби, зокрема, проводять тести на поліграфі для своїх агентів після повернення з Росії, а також активно стежать за приблизно 20 тисячами російських студентів, які навчаються в Китаї. Окрема увага приділяється громадянам РФ, які перебувають у шлюбі з китайцями ‒ їх розглядають як потенційних шпигунів.

Колишній офіцер ЦРУ Пол Колбе, а нині старший науковий співробітник Гарвардського центру Белфера, зазначив, що навіть за умов публічного партнерства, у довгостроковій перспективі Китай залишається потенційною загрозою для Росії:

"Не існує такого поняття, як "дружні розвідувальні служби". У глибині душі більшість російських військових і розвідників підозрюють Китай".

Попри зростання напруги, публічно Кремль і надалі демонструє тісні зв’язки з Пекіном. Лише минулого місяця Путін і Сі підписали спільну заяву про намір "поглиблювати стратегічне партнерство".

Навіщо китайців вербують до російської армії? Чому Пекін не перешкоджає цьому рекрутингу? Як Київ може обернути взяття в полон китайських найманців на свою користь?

Про це в статті "Україна вступає в небезпечну гру з Китаєм. І це гарний шанс для нас" писав оглядач Володимир Кравченко .

Політика