Варшава вимагає ексгумацій і чіткої позиції України щодо Волині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Варшава вимагає ексгумацій і чіткої позиції України щодо Волині – експерт

12 червня 2025 р. 20:32

12 червня 2025 р. 20:32

У Польщі тема Волинської трагедії давно перестала бути лише предметом дискусії окремих політичних сил — вона перетворилася на національний консенсус. Як нагадує доктор Ясіна, у розмові, процитованій у матеріалі політолога Олександра Шевченка « Як Україні говорити з новим президентом Польщі Навроцьким », позиція Варшави з цього питання чітка: визнання подій на Волині актом геноциду та дозвіл на проведення ексгумацій стали принциповими вимогами, незалежно від того, хто формує уряд — ліві чи праві. За словами експерта, Кабінет Дональда Туска чітко продемонстрував — Польща більше не чекатиме, бо вважає, що з боку Києва немає щирої готовності до вирішення питання.

Шевченко також наголошує, що спроби відсторонити історію від політики є хибними, адже в реальності історичні наративи вже давно використовуються в політичній боротьбі — з обох боків. Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький , який до цього очолював Інститут національної пам’яті, був безпосередньо залучений до процесів історичного діалогу між державами у 2021–2025 роках. І, як він сам підкреслив у своїй відповіді на вітання Володимира Зеленського, історичні суперечності досі залишаються точками напруги, від яких Польща не відступить.

Водночас, наголошує автор, слід не чекати ультиматумів — Варшава залишиться союзником України в боротьбі проти Росії. Але і Київ більше не зможе використовувати тему війни як аргумент, щоб уникати незручних розмов про історичне минуле. У двосторонніх відносинах дедалі більше відчувається ріст асертивності — з обох сторін. Це не конфлікт, але явна зміна тону діалогу .

Разом з тим, історія українсько-польських взаємин — це не лише болючі події. У ній є й чимало прикладів спільного спротиву, мужності, а також героїв, які об’єднують обидва народи. Як підсумовує Шевченко, ключем до ефективної комунікації з новим польським керівництвом може стати акцент саме на цих позитивних моментах. Популяризація об’єднавчих історій — від справжнього героїзму до спільних цінностей — може стати тим ресурсом, який допоможе збудувати міцніший фундамент для сьогоднішньої політики.

Раніше історик, депутат та колишній очільник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович висловив думку про те, що у Польщі політики на найвищому рівні використовують "темні плями" історії , пов'язаної з Україною, аби покращити собі рейтинги. Він наголосив, що політизація історії розпочалася там ще у 2000-их.

Детальніше про це читайте у статті Володимира Кравченка " Чого бояться в Києві та Варшаві і як помирити Україну та Польщу " на ZN.UA.