Київ має будувати відносини з Варшавою напряму, а не через Брюссель

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Київ має будувати відносини з Варшавою напряму, а не через Брюссель – експерт

13 червня 2025 р. 08:31

13 червня 2025 р. 08:31

Протягом тривалого часу Польща розглядалася українськими політиками як ключовий канал до європейських інституцій. В окремі періоди польські лідери активно виступали в ролі «адвоката України» в Європейському Союзі, просуваючи її інтереси та представляючи позицію Києва в європейських столицях. Про це нагадує у своїй статті « Як Україні говорити з новим президентом Польщі Навроцьким » політолог Олександр Шевченко .

Однак, за його словами, така модель має суттєві обмеження. Розрахунок на Польщу як на посередника в євроінтеграційних процесах України автоматично знижує вагу прямих відносин Києва та Варшави. У фокусі залишається Німеччина, Франція та євроінституції, тоді як польсько-українська співпраця стає другорядною. Утім, досвід показує, що саме ігнорування стратегічних питань у двосторонніх відносинах здатне викликати глибокі політичні непорозуміння, які шкодять обом країнам.

Тож у нинішніх умовах, як зазначає автор, Україні варто відмовитися від практики «вирішення польського питання через Брюссель» і натомість сконцентруватися на безпосередньому діалозі з Варшавою, будуючи стосунки на довірі та взаємній повазі.

Речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна теж вказує на зміну настроїв серед польських консервативних еліт, які активно підтримали Україну на початку повномасштабного вторгнення:

«У 2022-му частина польських політиків зробила ставку на Україну, але зараз вони відчувають, що їхня підтримка не була належно оцінена. Як тільки у Києва з’являлася можливість співпрацювати з Німеччиною замість Польщі — її використовували. Це можна зрозуміти, враховуючи реалії війни. Але в стратегічному сенсі це підхід із ризиками».

Ясіна наголошує, що Україні не вистачає довгострокової візії щодо Польщі як партнера :

«Польща — держава з подібним до України потенціалом. І протягом щонайменше двох десятиліть Київ не перевершить її за економічною потужністю. У майбутньому ситуація може змінитися, особливо якщо Україна успішно відбудується. Але вже зараз слід прагнути розумних, прагматичних відносин з Варшавою , які відповідатимуть інтересам обох держав».

Таким чином, переосмислення формату співпраці між Києвом і Варшавою — не просто дипломатична формальність, а необхідна умова для стабільного розвитку українсько-польського партнерства у довгостроковій перспективі.

Про те, як зміниться тон Польщі щодо України - пише у статті " Після виборів. Чи зміниться курс Польщі щодо України " Станіслав Желіховський .