вологість:
тиск:
вітер:
Як виживає Харків під обстрілами: кілька епізодів ще однієї кошмарної ночі
13 червня 2025 р. 15:07
13 червня 2025 р. 15:07
Важко собі уявити, як виживає Харків під щоденними обстрілами, якщо не побачити це на власні очі. Журналіст Тетяна Доцяк малює картину однієї ночі — ще однієї ночі, яку деяким харків'янам довелося провести біля свого палаючого будинку…
У Марини — жінки з палаючої багатоповерхівки — трясуться ноги так, що здригається все тіло:
- Почули, що летять, одразу всі в коридор. Діти, правда, забігли до ванни, я сказала, щоб з ванни вибігли, тому що плитка — побоялась, а потім зверху дітей лягли і від удару нас винесло.
- Коли один за одним дрони йшли в піке, прощалися з життям, — каже чоловік поруч.
17 ударів. О пів на першу ночі Харків атакував рій ворожих безпілотників.
Їхньому сусіду перев'язують ногу, голова вже забинтована:
- Нормально все в мене, нормально!
Михайло — ми з ним якось ходили в одну тренажерку — самотужки загасив палаючий балкон:
- Добре, що був вогнегасник, — каже.
Його дружина розповідає, як їх врятувало те, що від шафи-купе відірвалися двері і їх прикрило від уламків.
Люди в трусах, халатах, ночнушках — як спали, так і вискочили.
- В мене заклинило двері, рятувальники розблокували, — розповідає чоловік.
Собаки дрижать на руках господарів.
- Наша кішка загубилася, — жінка зі слідами крові на руках розгублено дивиться по сторонах.
Я розповіла, що буквально сьогодні Дмитро з попереднього обстрілу написав, що знайшлася їхня Буся. То, може, і їхня кішка знайдеться.
Дмитро, до речі, радив не зачиняти двері на замок під час тривоги, бо їх з дружиною під час суботнього обстрілу саме це і врятувало. А в сусідки замок заклинило й вона загинула. Можливо, й не через це загинула, але порада слушна.
В мене, до речі, під час сьогоднішніх прильотів також заклинив замок на вхідних дверях.
Метрах у 200 палає приватний будинок. Жінку з дитиною витяг сусід.
- Після вибухів ми сюди прибігли: крик, плач дитини, вони через вікно вилазили, і я забрав дитину й виніс, а потім Таню — сусідку винесли, й швидка їх забрала.
За іншими адресами в парі кілометрів також палає багатоповерхівка. Під завалами одного з будинків — люди.
На розбитих тролейбусах лежать порвані дроти. Купа пошкоджених авто.
- Знов тривога. Ховайтеся! — кричать рятувальники.
Їду додому.
Дорогою бачу — біжать комунальники в жилетах. Відмовились, щоб підкинула, сказали, що їм тут поруч.
Вже знаю, після такої ночі швидко не заснути. За вікном світає, співають пташки, а в голові лиш одне: "Коли вже ці падлюки повиздихають…"
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.
Джерело: focus.ua
Новини рубріки
Вступ до магістратури і аспірантури: УЦОЯО підсумок основного періоду реєстрації
14 червня 2025 р. 09:22
Спиняти росіян на Дніпропетровщині доведеться, можливо, аж через 40 км - военный
14 червня 2025 р. 09:22
Загинув у бою поблизу Бахмута. Згадаймо Максима Войту
14 червня 2025 р. 09:00