Держава і компенсації: що робити людині, яка втратила дім

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Держава і компенсації: що робити людині, яка втратила дім

14 червня 2025 р. 07:59

14 червня 2025 р. 07:59

Що чекає на людину, яка опинилася посеред двору без даху над головою, не знаючи, куди йти далі? У статті «У мене немає дому… Чим постраждалим допомагає держава, а чим — місцева влада?» директор Інституту міста Олександр Сергієнко пояснює алгоритм дій, який має бути формально доступним постраждалим.

Першим кроком є звернення через портал «Дія» — за умови, що людина все ще має телефон. На сайті можна знайти послугу під номером 01746: «Розгляд питання про грошову компенсацію особам, житло яких було знищене внаслідок бойових дій або надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричинених агресією РФ».

Але щоб отримати ці кошти, необхідно зібрати пакет документів:

заяву на обстеження зруйнованого помешкання;
копію українського паспорта;
копію ІПН (за винятком окремих випадків);
нотаріально засвідчені документи, які підтверджують право власності на момент подачі заяви.

Це звучить досить формально, але виглядає абсурдно, коли мова йде про людину, яка в буквальному сенсі вибігла з палаючого будинку. Як вона має надати копії документів, що згоріли разом із житлом?

Далі – ще складніше . Щоб процедура компенсації стартувала, потрібно подати заяву до органу місцевої влади або військової адміністрації. Через п’ять днів заявника повідомлять, коли до нього прибуде спеціальна комісія для огляду залишків житла. На сам огляд відводиться ще 30 днів . Потім протягом трьох днів має бути виданий акт обстеження та довідка про статус постраждалої особи.

Та це лише частина епопеї. Далі заявник повинен звернутися до держреєстратора, аби внести зміни до Державного реєстру речових прав – а саме припинити право власності на зруйновану нерухомість. Для цього знову потрібен акт обстеження та документ, який підтверджує право власності. Але якщо такий документ знищено – алгоритм подальших дій не прописаний.

Після цього настає новий раунд бюрократії: слід подати ще один набір документів:

довільну заяву на виплату компенсації;
копії акту обстеження та довідки про статус постраждалого;
витяг з реєстру, що підтверджує припинення права власності.

І тільки після цього, протягом трьох робочих днів, уповноважені органи мають надати рішення: або гроші, або відмову.

З погляду юриспруденції — усе виглядає формально логічно. Але на практиці така система – вкрай повільна, складна і часто безпорадна в екстрених ситуаціях. Як, наприклад, у випадку вибуху в Святошинському районі 24 квітня, коли мешканцям довелося шукати прихисток просто негайно – без часу на довідки, реєстри й комісії.

У КМДА повідомляли про те, що мешканці будівель подали 46 заяв на компенсацію оренди житла (по 40 тис. грн). Крім того, 618 людей звернулися по одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тис. грн у межах міської програми «Турбота. Назустріч киянам».