Politico: Країни НАТО готують свої лікарні до війни на тлі загроз з боку Росії

16 червня 2025 р. 11:42

16 червня 2025 р. 11:42

Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни НАТО, зокрема Литва, Польща й Естонія, почали готувати свої медичні заклади до кризових ситуацій, що можуть виникнути у разі російської агресії. Про це повідомляє Politico з посиланням на представників медичної сфери.

"Питання не в тому, чи (Росія. – Ред.) нападе, питання в тому, коли", – зазначив Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради охорони здоров’я.

Він наголосив, що бойова готовність у регіоні більше не є опцією – вона є нагальною необхідністю.

Видання зазначає, що Польща зробила безпеку охорони здоров’я однією з ключових тем. Заступниця держсекретаря МОЗ Польщі Катажина Качперчик підкреслила, що безпека медичного сектору має бути інтегрована в загальну стратегію оборони.

"Вторгнення Росії в Україну показало, що сучасні конфлікти більше не щадять медичні служби – ані цивільне населення, якому вони служать. Країни Східної Європи беруть це до уваги", – зазначають журналісти.

У Литві, неподалік кордону з Білоруссю, університетська лікарня Santaros Clinics у Вільнюсі будує підземні укриття, майданчики для вертольотів та автономні системи для роботи в умовах відключень електроенергії й водопостачання.

В Естонії бригади швидкої допомоги забезпечують бронежилетами й супутниковими телефонами. У разі потреби може бути створена навіть незалежна інтернет-мережа. Після масових атак Росії на українську енергетику в естонських лікарнях встановлюють генератори.

"Ми точно знаємо, що Росія атакує цивільну інфраструктуру, тому не може бути ситуацій, коли лікарня не працює через збій електропостачання", – сказав Рагнар Вайкнеметс, заступник гендиректора Естонської ради з охорони здоров'я.

Разом з тим, він зазначив, що багато лікарень – це будівлі радянського типу, які є особливо вразливими.

Східноєвропейські країни також переобладнують підвали під операційні й закуповують мобільні медичні підрозділи – тимчасові лікувальні центри, які можна швидко розгорнути у разі надзвичайної ситуації.

Потреби воєнного часу можуть у 3–5 разів перевищувати нормальні обсяги інтенсивної терапії, зазначають журналісти.

"Більшість закладів можуть працювати на 120–150% від звичайного навантаження лише 24–48 годин", – заявив Бйорн Гульдвог, радник Норвезького директорату охорони здоров’я. За його словами, критичними стануть запаси крові й кисню.

В Естонії медичний персонал готують до роботи у кризовому режимі з великою кількістю пацієнтів і воєнними пораненнями – вибухами, кульовими травмами, опіками, ампутаціями, травмами хребта й голови.

У Литві Вільнюська університетська лікарня проводить навчання персоналу з евакуації та масового приймання поранених спільно з армією та Профспілкою стрільців. Також формується команда екстреної медичної допомоги, а молоді лікарі проводять форуми щодо готовності до війни.

Видання також зазначає, що деякі медики з країн регіону їдуть до України, щоб на практиці вивчити, як функціонують лікарні в умовах ракетних ударів, великої кількості жертв і тривалих відключень електроенергії.

Політика