Війна Ірану та Ізраїлю ламає ринок нафти. Що далі?

18 червня 2025 р. 08:38

18 червня 2025 р. 08:38

Коли 13 червня 2025 року світові інформагентства підтвердили авіаудари Ізраїлю по іранських ядерних і військових об’єктах , ринок енергоносіїв зреагував миттєво. Вартість нафти еталонної марки Brent зросла на понад 13% за цей день. Це був найбільший стрибок вартості з часів повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ціна за барель перевищила 78 дол., а торги закрилися на рівні 74,23 дол. (+7%). Це не просто черговий сплеск. Це сигнал глобальній економіці: загроза зупинки нафтового серця світу — Ормузької протоки — цілком реальна.

Ормузька протока — енергетична ахіллесова п’ята планети

Через Ормуз щодня транспортується близько 20 млн бар. нафти — майже п’ята частина всіх морських поставок у світі . Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран — усі вони залежать від цього 60-мильного проходу. Будь-який конфлікт, що блокує Ормуз, рівнозначний нафтовому інфаркту.

Хоча комерційне судноплавство формально триває, страхування, логістика і поведінка вантажовласників свідчать: ринок готується до найгіршого. Стрімко зростає кількість судновласників, які уникають Червоного моря і Перської затоки, а страховики радять перевізникам змінювати маршрути та обминати акваторії поблизу Ірану. Тож де-факто йдеться про часткову блокаду Ормузу як одного із найважливіших шляхів транспортування нафти .

Ринок реагує не на факти, а на страх

Цікаво, що фізичного порушення поставок допоки не сталося. Іран не закривав протоки, а його основна експортна база — острів Харг, який обслуговує понад 90% експорту нафти Ірану, залишився недоторканним. Але цього недостатньо, зважаючи на інтенсивність подій наступних днів, спрацював головний механізм, що впливає на нафтові біржі, — страх. Мова не так про дефіцит нафти сьогодні, як про ймовірність шоку завтра.

Тим паче що після ударів Ізраїлю Іран здійснив ракетну атаку у відповідь , водночас пригрозивши закрити Ормуз, якщо США втрутяться у протистояння. У цій грі нервів нафта — розмінна монета. Світові трейдери, розуміючи це, одразу заклали у ціну ризики можливої блокади протоки. Портові держави, такі як Греція, вже просять своїх судновласників окремо інформувати про проходження Ормузу, а інші розглядають переорієнтацію маршрутів, попри те, що це дорожче і довше, зате безпечніше та надійніше.

Нафтове дежавю: 2022 vs 2025

Порівняння з 2022 роком напрошуються самі собою. Тоді, після вторгнення РФ в Україну, вартість марки Brent сягала майже 130 дол. за барель. Сьогодні ми ще не на цих рівнях. Але підбивати підсумки зарано.

Так, світова економіка 2025 року перебуває у фазі охолодження: темпи її зростання нижчі, ніж 2022-го, а вільні потужності виробництва в ОПЕК+ (включно із Саудівською Аравією, ОАЕ та Бразилією) залишаються значними. Вони можуть тимчасово компенсувати можливу втрату іранського чи іракського експорту.

Однак головний ризик полягає не лише у самому ірано-ізраїльському військовому протистоянні. Наявна загроза ефекту доміно, якщо до протистояння приєднаються шиїтські проіранські сили в Іраку, «Хезболла» в Лівані, а також хусити у Ємені. Останні вже майже півтора року дестабілізують Червоне море, через що судновий трафік через Суецький канал знизився на 60%. Тож у разі багатофакторної ескалації з обстрілами танкерів, мінуванням протоки чи блокадою Іраном свого узбережжя нафта може легко перестрибнути позначку 100 дол. за барель.

Наслідки для світової економіки

Аналітики JPMorgan уже попереджають: зростання ціни на нафту може зупинити тренд уповільнення інфляції в США . За їхніми оцінками, якщо вартість Brent сягне 100 дол., це додасть 1% до інфляції в розвинених країнах. Для центральних банків цих країн, які вже зараз долають відчутну зону турбулентності, створену митною політикою США, і мріють про стабілізацію та зниження ставок, це кошмарний сценарій, що примусить їх до жорстких монетарних рішень, які завжди охолоджують економічне зростання і без того «прохолодних» економік.

Слід врахувати й ефект передачі. Адже дорожча нафта — це дорожчі пальне, транспорт, агропродукція, туризм, авіаквитки. За оцінкою Capital Economics, кожні 10 доларів зростання ціни нафти — це +7 пенсів на літрі пального у Великій Британії. Навіть у США, де бензин подешевшав на 2,6% у травні, цей тренд, ймовірно, не протримається довго, якщо ситуація на глобальному ринку нафти ускладниться.

Що далі?

Поки що Ізраїль уникає ударів по іранській енергетичній інфраструктурі. Але сценарій взаємознищення (удар по нафтобазі в обмін на удар по Хайфі або Ашдоду) виглядає дедалі реальнішим. Якщо це станеться або якщо Іран справді атакує Ірак, чий експорт становить близько 4 млн бар. на день, ринок може зазнати втрат у обсязі до 7 млн бар. на день. Це вже не волатильність, а повноцінна енергетична криза.

Міжнародне енергетичне агентство запевняє, що має 1,2 млрд бар. у стратегічних резервах. Але світ споживає понад 100 млн бар. на день. Навіть за повної мобілізації резервів їх вистачить лише на кілька тижнів .

Окремий біль для України — це зростання попиту на російську нафту, продаж якої підживлюватиме фінансуванням воєнні видатки країни-агресорки. Ми вже розказували , як вправно російські нафтові танкери «обпливають» санкції. Тіньова система перевезень дає можливість Росії продавати значні обсяги нафти дорожче від санкційної стелі в 60 дол. за барель. За підрахунками KSE Institute, 2024 року РФ могла додатково отримати до 9,4 млрд дол. На жаль, відчутний нафтовий дефіцит на глобальному ринку — це козир у рукаві Кремля.

Звісно, ірано-ізраїльське військове протистояння лише розгортається, але його першого економічного удару вже завдано. Ціни на нафту стрибнули, страхові ставки зросли, глобальна логістика знову ламається. Якщо протока Ормуз буде заблокована хоча б на кілька днів, ми отримаємо найбільший нафтовий шок XXI століття. Ймовірність цього — питання часу та глибини ескалації, й, на превеликий жаль, наразі позитивних сигналів із Близького Сходу ми не отримуємо.

Політика