«Схеми» поіменно назвали суддів, чиїй кар’єрі сприяв Портнов та пов’язані з ним посадовці

19 червня 2025 р. 20:58

19 червня 2025 р. 20:58

«Схеми» (Радіо Свобода) за допомогою архівних документів з’ясували, як ексзаступник голови адміністрації президента Януковича Андрій Портнов та інші пов’язані з ним посадовці голосували за призначення низки суддів, у тому числі і на вищі адміністративні посади, та допомагали уникнути їхнього звільнення.

За рахунок цього, зокрема, експосадовцю роками вдавалося зберігати вплив на суддівську систему і систематично вигравати у судах – про це йдеться в новому розслідуванні журналістів . Також «Схеми» дослідили, які саме судді з Печерського районного суду Києва та Київського апеляційного суду найчастіше розглядали справи за позовом Портнова і ставали на його бік.

«Схеми» проаналізували масив документів із архівів Вищої ради правосуддя та Верховної Ради України з 2009 по 2014 роки.

Журналісти, зокрема, дослідили, як 30 травня 2009 року Портнов, на той момент народний депутат та завідувач катедрою конституційного права КНУ імені Шевченка, та президент «Одеської юридичної академії» і нардеп Сергій Ківалов були обрані членами Вищої ради юстиції (попередня назва Вищої ради правосуддя – ред.) за квотою Всеукраїнського з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

З’їзд організувала в Одесі приватна установа «Рада юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ України», яку, згідно з даними YouControl, очолював сам Ківалов. Менше ніж за тиждень після цього заходу комітет Верховної Ради з питань правосуддя включив питання про приведення Ківалова та Портнова до присяги. В той час Ківалов був головою цього комітету ВР, а Портнов – його членом. Відповідно до архівів, крім одного депутата, «за» проголосували усі присутні, серед яких – Ківалов та Портнов.

Через три місяці після призначення Портнова і Ківалова приватну установу вирішили ліквідувати, а головою ліквідаційної комісії призначили того ж самого Ківалова, йдеться у розслідуванні.

Громадська організація «Всеукраїнське юридичне товариство» тоді назвала з'їзд в Одесі нелегітимним . Цей захід, як з’ясували журналісти, на кілька місяців випередив інший – офіційний захід, який за дорученням уряду мали провести в Харкові. Сам Ківалов вважав збори в Одесі законними, посилався на судові рішення, які вказували, що з’їзд не могла організовувати виконавча влада. Зокрема, одним із тих, хто ухвалив таке рішення, був суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк. Після Революції гідності Генпрокуратура почала розслідування щодо можливого підроблення рішень під час одеського з'їзду. Однак у 2019 році кримінальне провадження закрили, бо Печерський суд обмежив терміни слідства одним місяцем.

Наприкінці березня 2010 року Андрій Портнов, відповідно до знайдених журналістами архівних документів, «виявив бажання» потрапити до складу секції ВРЮ, що відповідала за призначення та звільнення суддів. Майже за тиждень він став заступником голови Адміністрації президента та очолив Головне управління з питань судової реформи та судоустрою.

Спираючись на ці події, «Схеми» почали досліджувати архіви Вищої ради юстиції, щоб зрозуміти, хто саме і як призначав суддів за президентства Януковича, в тому числі тих, хто і досі ухвалює рішення – йдеться у розслідуванні. Серед них судді, які мали родинні зв’язки з Портновим або були його колишніми підлеглими, а також судді, пов’язані із іншими впливовими членами ВРЮ.

Як свідчать документи, у грудні 2011 року ВРЮ проголосувала за подання президенту Януковичу про призначення на посаду судді Господарського суду Луганської області Андрія Секірського. Він – брат колишньої дружини Портнова, Тетяни. Це рішення підтримали всі присутні на засіданні, серед яких, відповідно до протоколу, був і Портнов.

Так само усі присутні члени Вищої ради юстиції у липні 2010-го підтримали подання дружини судді Анжели Секірської на посаду судді Луганського окружного адмінсуду. Серед них – Портнов. Секірські, йдеться в розслідуванні, і досі працюють суддями.

У травні 2010 року ВРЮ проголосувала за подання сестри Портнова Олени Ісаєвської на посаду судді Печерського райсуду Києва. Портнов взяв самовідвід. Згодом Ісаєвська стала адвокаткою і захищала брата у судах, зокрема й Печерському.

У той же період проголосували за Тетяну Скочок, яка була помічницею Портнова ще в статусі народного депутата. Її кандидатуру подали на посаду судді Окружного адмінсуду Києва. Підтримали це рішення всі присутні члени ВРЮ, серед них, згідно із протоколом, і Андрій Портнов. У грудні 2022-го року Верховна Рада підтримала в цілому ліквідацію ОАСК, але Скочок, як і решта суддів, зберігає свій суддівський статус і декларує , що отримує там зарплату.

Відповідно до архівів, Вища рада юстиції в грудні 2011 року підтримала подання на посаду судді іншої ексдружини Портнова – Інни Белоконної. Вона досі працює суддею Оболонського райсуду Києва.

У розслідуванні журналісти звернули увагу на суддю Шостого апеляційного адмінсуду Андрія Парінова, до якого у 2019 році потрапила справа за позовом Портнова до посольства України в Канаді. Тоді він просив визнати протиправними дії щодо направлення від посольства у період з березня 2016 року до липня 2018 року до МЗС Канади «інформації про наявність кримінальних проваджень на території України». Інша сторона в цій справі наполягала на відводі судді Парінова, посилаючись на можливий конфлікт інтересів через його дружину. Це – Марина Парінова, вона працювала завідувачкою відділу з питань судової реформи Головного управління з питань судоустрою в адміністрації Януковича, яке очолював Андрій Портнов. А згодом вона стала його адвокаткою.

Парінов пояснив, що на момент розгляду справи був розлучений із дружиною – і його не відвели. Пізніше Парінов разом з іншими суддями Шостого апеляційного адмінсуду стали на бік Портнова, підтвердивши таким чином попереднє рішення ОАСК про задоволення позову експосадовця.

У вересні 2010 року ВРЮ проголосувала «за» призначення судді Павла Вовка, який був помічником Ківалова у Верховній Раді, головою Окружного адмінсуду Києва. Серед них, відповідно до протоколу, сам Ківалов, Портнов та Лідія Ізовітова ( нині голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України – ред.).

Племінник Ківалова Сергій Могил у 2009 році став суддею Вищого господарського суду України. А наступного року, відповідно до архівів, Ківалов, як голова комітету ВР з правосуддя, виступив доповідачем щодо нагородження Могила відзнакою комітету «за чесну і сумлінну працю, підвищення якості правосуддя в державі», а також з нагоди відзначення чергової річниці утворення господарських судів.

Коли Лідія Ізовітова була членкинею Вищої ради юстиції, її діти-судді отримали адміністративні посади. Відповідно до архівів, на засіданні ВРЮ проголосувала за те, щоб її син Павло Хотенець став заступником голови Господарського суду Харківської області, а донька Олена Ізвітова-Вакім — заступницею голови Харківського окружного адмінсуду. Під час Революції гідності громадські організації називали її суддею Майдану .

У розслідуванні журналісти також дослідили, як в окремих судах певні судді найчастіше розглядали справи за позовом Портнова і ставали на його бік. Зокрема, в Печерському райсуді по декілька таких справ розглянули Сергій Вовк, Світлана Волкова, Ірина Литвинова, Олексій Соколов та Тетяна Ільєва.

Зокрема, Ільєва розглядала позов Андрія Портнова про захист честі і гідності проти холдингу «Телерадіокомпанія Люкс», якому належить «24 канал», та Генпрокуратури. Портнов оскаржував згадки про кримінальне провадження щодо його нібито можливого незаконного збагачення на 26 мільйонів гривень – ці дані поширила Спеціалізована антикорупційна прокуратура без зазначення прізвища, але згодом, вже в контексті Портнова, їх процитував в етері «24 каналу» голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. Згодом Верховний суд рішення про спростування – скасував.

В іншій справі за позовом Портнова суддя Ільєва відмовила у відводі судді Сергія Вовка. Сам Сергій Вовк також ставав на бік Портнова у трьох справах. Наприклад, визнав інформацію, поширену ЦПК у колонці на сайті «Українська правда» у 2023 році, як таку, що «порочить честь, гідність та ділову репутацію Портнова». А саме, що автори згадали його ім’я серед низки «проросійських діячів» та «колаборантів», до яких повинні були бути «застосовані санкції та конфісковані активи».

У 2011 році у ЗМІ писали , що Портнов врятував суддю Сергія Вовка від звільнення як член Вищої ради юстиції. «Схеми» розшукали цей документ в архіві. Портнов дійсно був доповідачем у справі за скаргою на суддю Вовка і зробив висновок про відсутність підстав про його звільнення.

Суддя Ірина Литвинова (вона також – заступниця голови Печерського суду) розглядала справу за позовом Портнова про захист честі, гідності та ділової репутації, зокрема, проти телеканалу «Прямий» – і винесла рішення на користь експосадовця.

За допомогою архівів «Схеми» з’ясували, що Портнов у 2011 році як член Вищої ради юстиції розглядав скаргу на суддю Литвинову і надав висновок про відсутність підстав для її звільнення.

Під час розгляду справ за позовами Портнова про захист честі і гідності, суддя Олексій Соколов двічі ставав на його бік. В одному випадку це була справа проти «Прямого». В іншому – проти, зокрема, керівниці «Схем», журналістки Радіо Свобода Наталії Седлецької. Експосадовець позивався у 2020 році через її пост у Facebook – у день підпалу автомобіля редакції. У ньому Седлецька згадала про негативне ставлення Портнова до редакції, зокрема, про те, що він оприлюднив особисті дані водія з адресою його проживання та номерними знаками зрештою спаленого автомобіля, а напередодні підпалу публічно погрожував «Схемам» «учбово-виховними заходами».

Як з’ясували «Схеми», судді Ільєва, Вовк, Соколов працювали за часів Януковича в одній судовій колегії зі згаданою раніше сестрою Портнова Оленою Ісаєвською.

Журналісти звернули увагу і на декількох суддів Київського апеляційного суду, які розглянули найбільше справ за участю Портнова і ухвалили рішення на його користь. Це Максим Оніщук, Любов Поливач, Вікторія Шебуєва, Ганна Крижанівська.

Відповідно до архівних документів, які розшукали «Схеми», у 2013-му році усі присутні на засіданні члени ВРЮ проголосували за призначення Крижанівської на адміністративну посаду – заступниці голови Апеляційного суду Києва. Серед них – і Андрій Портнов.

21 травня 2025 року стало відомо, що Андрія Портнова застрелили в Іспанії.

Від грудня 2021 року Андрій Портнов, який був радником, а потім заступником голови адміністрації експрезидента Віктора Януковича, перебував під санкціями США через вплив на суди.

Політика