Уроки мови: як українською сказати «чья бы корова мычала»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

21 червня 2025 р. 00:22

21 червня 2025 р. 00:22

З перших днів війни, яку розпочала Росія , багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Але вони не завжди знають, як замінити окремі російські слова та вирази.

Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз'яснила , як правильно адаптувати відомі вислови, не вдаючись до буквального перекладу.

Мовознавиця навела українські відповідники наступних популярних російських висловів.

«Мели, Емеля, твоя неделя». За словами мовознавиці, у словниках Кримського і Єфремова, а також Виргана і Пилинської, відповідником є «Мели, Іване, доки вітру стане». Додатково, у словнику приказок Млодзинського і Йогансена (1929 рік) є ще один варіант: «Не мели, як пустий млин».
«В подмётки не годится». Для цієї фрази мовознивиця пропонує влучний український вислів: «Далеко куцому до зайця».
«Чья бы корова мычала». Мовознавиця вказує на експресивний український відповідник: «Чиє б нявчало, а твоє б мовчало».

Завдяки таким роз'ясненням українці можуть збагатити своє мовлення, використовуючи автентичні та колоритні фразеологізми замість кальок з інших мов.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.