Ром має право: досвід Петра Бурлаченка у захисті прав ромської національної меншини

27 червня 2025 р. 13:28

27 червня 2025 р. 13:28

Як адвокат і правозахисник піднімає на новий рівень систему відносин суспільства і влади з представниками вразливих груп населення.

В Україні продовжено Національну стратегію захисту та інтеграції ромів, яка має спростити для представників найуразливішої соціальної групи доступ до отримання документів, освіти, працевлаштування, охорони здоров'я. Початковий її варіант був обмежений 2025 роком, однак через повномасштабне вторгнення Росії в Україну реалізацію довелося відтермінувати, розповідає адвокат і правозахисник Петро Бурлаченко — один із тих, хто брав участь у розробці стратегії. Уся діяльність Бурлаченка спрямована на захист уразливих груп — ромів, малозабезпечених людей, сільських жителів. Він голова громадської правозахисної організації "Центр права", член правління Мережі правового розвитку, учасник численних національних і міжнародних конференцій та тренінгів з прав людини. Поговоривши з Петром Бурлаченком, ми з'ясували, як українські правозахисники змінюють на краще становище етнічних меншин.

Як показують дослідження міжнародних організацій, роми — найбільш вразлива група населення в Україні. 15% ромів, за статистикою, неграмотні, багато хто не має паспортів, роботи і можливості забезпечити собі нормальний рівень життя. Петро Бурлаченко веде системну роботу із захисту прав ромів, багатьом із них він уже допоміг розв'язати проблеми та інтегруватися в суспільство.

"Я сам етнічний ром і чудово знаю, що таке дискримінація з боку представників титульної нації, поліції та органів влади", — пояснює Бурлаченко .

Захист національних меншин адвокат вважає своєю місією, а 2012 року отримав можливість вивести свою допомогу на системний рівень: від імені Міністерства внутрішніх справ України Бурлаченка запросили до робочої групи, яка готувала пропозиції для національної програми допомоги ромам.

Бурлаченко запропонував низку ініціатив для поліпшення соціально-економічного становища ромів і конкретний план дій, які врахували під час ухвалення 2013 року Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини. Перехід до реалізації цієї програми дозволив Петру Бурлаченку скористатися законодавчими механізмами, що спрощують розв'язання проблем, якими він давно опікувався як адвокат і правозахисник.

На той час Бурлаченко вже був членом правління Мережі правового розвитку та Конгресу ромен України, а також головою громадської правозахисної організації "Центр права", при якому організував Центр безоплатної первинної правової допомоги малозабезпеченим і вразливим верствам населення, основними клієнтами якого стали роми. Співробітники центру та їхній керівник консультували ромів щодо оформлення паспортів і соціальних пільг, проводили лекції про необхідність здобуття освіти, тренінги "Як захистити себе від свавілля поліції".

"І люди справді почали захищати свої права, — каже Бурлаченко , — батько дитини-інваліда, якому відмовили в соціальних виплатах, після тренінгу оскаржив рішення і домігся повернення допомоги. А інші наші клієнти змогли приватизувати кімнату в гуртожитку".

Адвокат не раз зустрічався з керівниками міграційної служби, щоб розробити зручну схему отримання ідентифікаційних документів. Підсумок обговорень — спрощення процесу реєстрації українських ромів.

Петро Бурлаченко зробив серйозний внесок у правозахисну діяльність. Він провів близько 5000 консультацій, приблизно 250 ромів отримали з його допомогою паспорти та свідоцтва про народження, що спростило їм доступ до освіти, медицини та легального працевлаштування. На 40% скоротилася кількість звернень ромів з приводу дискримінації під час реєстрації документів.

Це лише мала частина роботи Петра Бурлаченка щодо поліпшення становища ромів. Адвокат організовував круглі столи та робочі зустрічі з представниками влади, де розповідав про хід виконання Стратегії та пропонував оптимальні рішення. Одна з ініціатив Бурлаченка стосувалася проблеми безробіття — адвокат запропонував безкоштовно навчати ромів робітничих професій: швачки, зварювальника, електрика, після чого надавати їм офіційну роботу.

Серйозну увагу Петро Бурлаченко приділяє дискримінації ромів з боку представників органів влади, правопорядку та радикально налаштованих громадян. Адвокат брав участь у розробці системи моніторингу порушень прав ромів. Сьогодні ця система, що передбачає документування порушень за допомогою фото- і відеофіксації, використовується правозахисниками і державними органами. Бурлаченко також провів серію антидискримінаційних тренінгів із поліцейськими, щоб мінімізувати випадки порушення прав.

Адміністративний талант Бурлаченка допоміг йому залучити до співпраці Центр вторинної правової допомоги Міністерства юстиції України, канцелярію омбудсмена, Управління забезпечення прав людини Національної поліції, що дало змогу покращити якість правових послуг. Для правозахисної сфери України це було новацією: жодна з правозахисних організацій не надавала такої системної правничої допомоги людям із вразливих груп.

Методи роботи Петра Бурлаченка, завдяки яким йому вдалося поліпшити життя тисяч людей, стали прототипом для подібних ініціатив в інших місцях: центри первинної правової допомоги з'явилися в Ужгороді та Кременчуці. Своїм досвідом Бурлаченко ділився на конференціях і тренінгах, що проходили в Києві, Страсбурзі, Будапешті, Брюсселі, Варшаві, Тирані.

Війна змусила відкласти виконання Стратегії, яку планувалося завершити у 2025 році. Однак Петру Бурлаченку вже вдалося домогтися змін на краще: ромів значно рідше затримують поліцейські, працівники соціальних служб стали більш коректними у спілкуванні, покращився доступ ромів до освіти, працевлаштування, охорони здоров'я.

За словами адвоката, у планах — домогтися того, щоб за п'ять років якість життя його народу піднялася на новий рівень, роми стали повноправними членами українського суспільства, а негативні стереотипи пішли в минуле.

Політика