Обміняли Крим на мову. Екснардеп розказав, як в Конституції на догоду комуністам прописали автономію півострова

28 червня 2025 р. 11:51

28 червня 2025 р. 11:51

У День Конституції України, 28 червня 2025 року, колишній народний депутат Тарас Стецьків поділився маловідомими деталями процесу ухвалення Основного Закону 1996 року. За його словами, для досягнення компромісу з комуністами націонал-демократам довелося піти на поступки, зокрема, щодо статусу Криму та економічних гарантій. Про це в інтерв’ю « Главкому » розповів Тарас Стецьків.

Стецьків зазначив, що комуністи, соціалісти та «селяни» мали понад 170 голосів, тоді як націонал-демократів було лише 90. У таких умовах, за його словами, єдиним шляхом був компроміс.

«Комуністи хотіли російську другою державною, але мова була за нами. Натомість Крим був за ними. Вони наполягли на тому, щоб кримська автономія носила не національний характер (як це бачили ми), а адміністративний. Це була поступка, але іншого шляху не існувало», – пояснив екснардеп.

За словами Стецьківа, комуністи не хотіли прописувати герб у Конституції. Компромісом стало включення до Основного Закону лише малого герба – тризуба, тоді як питання великого герба відклали на референдум. Щодо Гімну суперечок було небагато, його «атакували хіба що зовсім ортодокси».

Найбільш запеклі дискусії розгорнулися навколо прапора. Комуністи, за словами Стецьківа, чіплялися за прапор Війська Запорізького або пропонували додати до синьо-жовтого полотнища червону смужку, аби затягнути голосування. Лише після емоційного заклику Віктора Мусіяки, який 28 червня 1996 року святкував своє 50-річчя, голосування зрушило з місця.

Тарас Стецьків також згадав про вплив Росії на процес ухвалення Конституції: «Емісари Росії весь час були поруч – незримо. Вони «працювали» через Петра Симоненка… хотіли, аби ті все зробили власними руками».

Окремим каменем спотикання стали соціальні гарантії. Комуністи наполягали на включенні до другого розділу Конституції «абсолютно пустопорожніх, декларативних обіцянок» про безплатну медицину та освіту, гарантовану роботу і житло. «Ми були вимушені погодитися з їхніми вимогами, щоб бодай якось рухати процес», – зізнався Стецьків, припускаючи, що такі пропозиції могли бути спробою зірвати голосування або діяти за вказівкою Москви.

Стецьків відзначив позитивну роль тодішнього голови Верховної Ради Олександра Мороза, який «досить твердо вів цей корабель» попри всі перешкоди. Навіть у критичні моменти, коли голосування заходило в глухий кут, Мороз знаходив спосіб розрядити обстановку, хоч і доводилося обривати комуністів, які намагалися внести до Конституції навіть такі норми, як шестигодинний робочий день для жінок або заборону скорочувати мережу дитячих садків.

Нагадаємо, 28 червня 1996 року о 9.18 після майже 24 годин безперервної роботи парламент ухвалив та вів у дію Конституцію України . Пленарне засідання було відкрито напередодні – 27 числа, рівно о десятій ранку. За Основний закон проголосували 315 народних депутатів. Коли цю цифру висвітлило табло, голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив: «Є Конституція !». За кілька хвилин – о 9:30 – під куполом парламенту заграв Гімн України.

Політика