Металургія — один з найбільших донорів бюджету РФ, треба працювати над її повною забороною в ЄС — експерт

30 червня 2025 р. 14:25

30 червня 2025 р. 14:25

Російська економіка втратить понад 10 млрд євро валютної виручки, якщо ЄС запровадить повну заборону на імпорт слябів, чавуну та залізорудної сировини з РФ. Заборона на постачання російської сировини та сталевих напівфабрикатів відтермінована до 2028, і до того часу російські компанії зможуть отримати цю суму. Про це президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявив у Києві під час виступу на міжнародній конференції Fair play, яку організував офіс президента. Захід проводився за участі президента Володимира Зеленського, голови ОП Андрія Єрмака, міністра закордонних справ Андрія Сибіги, а також спецпосланця ЄС з питань виконання санкцій Девіда ОʼСалівана.

За словами Каленкова, після енергетики російський металургійний сектор є найбільшим донором бюджету країни-агресора. Металургія — це понад 5% ВВП РФ, вона також має потужний мультиплікативний ефект. Зокрема, одне місце у металургії забезпечує 8,5 місць у суміжних галузях. Ба більше, російські металургійні підприємства виготовляють спеціалізовану сталь для військово-промислового комплексу. Серед іншого, вони виготовляють трансформаторну сталь, яку використовують для виробництва воєнної техніки та ракет.

"Важко уявити функціонуючий ВПК РФ без успішно працюючої металургії. Тому санкційна політика у цій сфері є дуже важливою", — підкреслив Каленков.

Він зауважив, що у березні 2022 року ЄС, США та Британії почали запроваджувати санкції проти російської металургії, проте Москві вдається уникати повної заборони через відтермінування та виключення, які пролобіювали окремі європейські країни. Наприклад, у 2022 році санкції не включали повну заборону через позицію Бельгії, а у 2023 році через позицію Праги заборону відтермінували щонайменше до 2028 року.

Каленков зазначив, що у цьому процесі ключову роль відіграють філії російських металургійних компаній у Європі, бо вони є основними споживачами дешевих напівфабрикатів з Росії. Вони мають перевагу, адже економлять від 50 до 100 євро на тонні слябів, вироблених у РФ із використанням дешевого газу та електроенергії. Через це спотворюється європейський ринок, на якому багато компаній свідомо відмовились купувати чавун та сляби з РФ. Крім цього, виробники з Росії свідомо маніпулюють інформацією щодо можливості замінити постачальника напівфабрикатів.

За словами Каленкова, уряди деяких європейських країн вирішують відтермінувати санкції на основі інформації від російських лобістів, яка не відповідає дійсності. Він розповів, як у 2023 році лобісти переконали міністерство економіки Чехії у технічній неможливості змінити постачальника слябів, хоча це не було правдою.

“Ми можемо спільно найти рішення, щоб компанії в ЄС не ставали заручниками російських олігархів. Це лежить не тільки в площині санкцій, а й у площині торгової політики”, — зауважив Каленков, на думку якого треба не тільки запроваджувати санкції проти російської сталі, а й звертатись до механізмів торгового захисту, щоб позбавити РФ доступу до валютних надходжень, які підтримують агресію проти України.

Раніше уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що російські підприємства гірничо-металургійної промисловості напряму підтримують російський ВПК. Він закликав Європу посилити санкції проти металургійного комплексу РФ.

Політика