Російська пропаганда: у ЦПД назвали теми, на яких, ймовірно, РФ спекулюватиме у першій половині липня

30 червня 2025 р. 16:16

30 червня 2025 р. 16:16

Росіяни продовжують свою інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. У Центрі протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони назвали 10 тем, на яких, згідно з прогнозами, країна-терористка спекулюватиме у першій половині липня.

Євроінтеграція України

За прогнозами ЦПД, найближчі два тижні пропагандисти РФ посилять інформаційну кампанію щодо дискредитації євроінтеграції України. Зокрема, прокремлівські медіа та політики, швидше за все, й надалі просуватимуть меседжі, нібито вступ України в ЄС «несе загрозу» Євросоюзу.

«У своїх заявах вони натякатимуть або прямо погрожуватимуть європейським країнам, буцімто підтримка України в ЄС створює «військову та економічну дестабілізацію». Паралельно активізуються проросійські спікери, які шукатимуть і поширюватимуть аргументи проти членства України, наголошуючи на «неодностайності позиції» країн ЄС або «економічній непривабливості» інтеграції України», – зазначили в ЦПД.

Таким чином росіяни прагнуть послабити довіру до європейських інституцій, посіяти сумніви щодо доцільності підтримки України та посилити розкол у Європейському Союзі. Крім того, додають у ЦПД, такими наративами росіяни хочуть залякати європейських громадян та політиків, аби ті переглянули курс на євроінтеграцію.

Україна як «держава терорист»

У ЦПД прогнозують, що росіяни посилять свою пропаганду на тему України – «failed state», яка вдається до тероризму, зокрема міжнародного. Зокрема, описуючи удари по окупованих територіях або ж і самій РФ ворог, ймовірно, продовжить використовувати такі поняття як «акт тероризму», «терористичний удар» тощо.

«Така риторика передусім спрямована на зовнішнього споживача. Її мета — закріплення серед іноземців думки про те, що Україна не захищає себе у відповідь на неспровокований напад РФ, а сама нападає на Росію. При цьому, нібито не маючи змоги давати відсіч на полі бою, Україна обрала терористичну тактику і використовує її також проти країн-партнерів», – зазначили в ЦПД.

Антимобілізаційні наративи

РФ швидше за все продовжить свою кампанію з дискредитації мобілізаційних заходів в Україні, які діють через повномасштабне вторгнення країни-терористки. За прогнозом ЦПД, ворог, ймовірно, посилить свої наративи про «масове невдоволення» мобілізацією серед українців. Ключовим стане поширення відео з демонстративно жорсткими затриманнями, зокрема фейкових або вирваних із контексту, задля створення уявлення про масовість подібних випадків.

«Російські інформаційні ресурси та афілійовані Telegram-канали також, ймовірно, супроводжуватимуть такі відео закликами до спротиву та насильства проти українських військовослужбовців. Мета цієї кампанії — деморалізувати населення та дестабілізувати ситуацію всередині країни», – додали в ЦПД.

Саміт БРІКС і спекуляції щодо заходу

Проросійські та прокремлівські ресурси ймовірно посилюватимуть образ БРІКС як «альтернативного центру сили» відносно «гегемонії Заходу». Саміт можуть представити як ще один крок до побудови нібито «справедливого багатополярного світу», сформованого й очолюваного РФ.

«Особливу увагу, ймовірно, буде приділено тезам про успішне розширення БРІКС, боротьбу з «домінуванням долара», а також ініціативам, що нібито демонструють «незалежність» від західних фінансових і політичних інститутів. У цьому контексті очікується активне просування меседжу про те, що саме БРІКС, а не Захід, сьогодні начебто здатен пропонувати зважені та адекватні рішення глобальних проблем», – кажуть у ЦПД.

Також, згідно з прогнозам російська пропаганда спробує нівелювати відсутність лідера КНР Сі Цзіньпіна та очільника Кремля Владіміра Путіна твердженнями про те, що ці країни й так представлятимуться на високому рівні, про тісні контакти між лідерами країн тощо. Особливо активною така пропаганда може бути у країнах Глобального Півдня, зокрема державах-учасницях саміту.

Пропагандисти ймовірно робитимуть акцент на те, що країни БРІКС нібито є «справжніми представниками інтересів більшості людства», на відміну від G7. Останню ж можуть зображати як закриту елітарну структуру. Таким чином росіяни хочуть стимулювати антизахідні настрої у країнах Азії, Африки й Латинської Америки. Також пропагандисти хочуть посилити позитивну асоціацію з РФ.

Санкції ЄС проти РФ

ЦПД прогнозує активізацію інформкампанії щодо 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії, в рамках якої пропагандисти, ймовірно, зосередяться на дискредитації обмежень, поширенні тверджень про їх «неефективність», а також на просування меседжів про їх «русофобський характер».

Акцентуватимуть росіяни, напевно, на тому, що санкції «не шкодять економіці» РФ, а лише «посилюють економічну кризу в ЄС». Також росіяни швидше за все розповідатимуть, що санкції нібито «бʼють по звичайних росіянах», позбавляючи їх доступу до банківських послуг, технологій, освіти та подорожей.

«Особлива увага приділятиметься темам нібито «провалу санкційної політики». Як аргумент використовуватимуться макроекономічні показники Росії, зокрема зміцнення курсу рубля та темпи зростання ВВП. Натомість буде просуватися теза про «кризове становище в ЄС», що нібито є наслідком санкцій проти Росії. Також багато уваги приділятиметься вимогам деяких європейських країн переглянути позицію щодо повної відмови від російських енергоносіїв, з акцентом на відсутності єдності в ЄС», – зазначили в ЦПД.

Крім того, росіяни, ймовірно, також використають ухвалення 18-го пакета для активного просування антизахідної риторики та розширення «антисанкційного фронту» — через БРІКС, африканські країни або партнерів в Азії.

Безпека в Європі та загроза з боку РФ

Росіяни, ймовірно, посилять свої спроби викривити реальну ситуацію з безпекою в Європі та дискредитувати заяви про загрозу військової агресії з боку їхньої країни-терористки. Зокрема, пропагандисти можуть розповідати, нібито країни Європи готуються не до оборони, а до війни проти РФ. Увагу акцентуватимуть на нарощуванні військової присутності в НАТО поблизу російських кордонів та підготовці цивільних до війни. Мовляв, це «доказ», що саме Європа хоче розпочати конфлікт.

«Паралельно пропаганда активно просуватиме ідею про екстремістські настрої серед європейських політиків, які нібито провокують ескалацію і роблять війну неминучою. В окремих повідомленнях особлива увага приділятиметься країнам Балтії, які зображатимуться як основні ініціатори конфлікту та загострення ворожнечі. російські пропагандисти наполягатимуть на тому, що саме європейські політики і військові формування винні у загостренні ситуації, провокуючи таким чином «велику війну з Росією», – додали у ЦПД.

Ескалація між США та Іраном

З боку росіян, їхніх агентів впливу та проросійських медіа й акаунтів соцмереж може й надалі поширюватись антиамериканська та антизахідну риторику в рамках ескалації між США, Ізраїлем та Іраном. Ймовірно, всі ці ресурси просуватимуть РФ як глобального військового лідера, вплив якого нібито забезпечив стабільність чинної влади в Ісламській республіці. У соцмережах проросійські акаунти також можуть підсилювати тезу Путіна про те, що РФ та Іран нібито воюють проти «одного і того ж ворога за лаштунками».

Таким чином пропагандисти спробують зміцнити позитивні асоціації з РФ серед тих, хто критично ставиться до дій США та Ізраїлю. Зокрема, це країни Глобального Півдня, а саме Близького Сходу та Північної Африки.

Дискредитація керівництва Вірменії

На фоні арешту у Вірменії російського мільярдера вірменського походження Самвела Карапетяна та архієпископа Баграта Галстаняна російські пропагандисти можуть ще з більшою силою намагатися дискредитувати політичне керівництво Вірменії. Зокрема, вони, ймовірно, поширюватимуть наративи про те, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян здійснює наступ на Вірменську апостольську церкву та переслідує опозицію.

«Ці події можуть експлуатуватися російськими агентами впливу в міжнародному інформаційному просторі шляхом маніпуляцій про нібито причетність держав Заходу до внутрішньополітичних процесів у Вірменії», – додали в ЦПД.

Антиукраїнська риторика напередодні дня незалежності Білорусі

За прогнозом ЦПД, на фоні святкування дня «незалежності» білоруські державні медіа можуть активізуватися з антиукраїнською риторикою. Російські та білоруські пропагандисти, ймовірно, скоординовано посилять наративи про «зовнішню загрозу» з боку України та Заходу. Таким чином вони прагнуть мобілізувати внутрішню аудиторію навколо режиму Лукашенка.

Серед основних меседжів ймовірно будуть звинувачення України у спробах дестабілізувати ситуацію в Білорусі, закиди про участь українців у «підготовці терактів» чи диверсій, а також повідомлення щодо загрози суверенітету з боку Заходу у змові з «київським режимом».

«Кампанія також слугуватиме інструментом виправдання подальших репресій проти білоруської опозиції. Як інформаційні приводи можуть використовуватись псевдорозслідування про нібито підготовку спецоперацій українських спецслужб проти білорусі. Також можлива активізація просування наративу про нібито загрозу з боку білоруських добровольців, які воюють на боці України», – кажуть у ЦПД.

Інформатаки проти Азербайджану

Очікується, що РФ спробує дискредитувати Азербайджан, його політичне керівництво та національну діаспору. Причиною у ЦПД називають загострення двосторонніх відносин між країнами після того, як у Єкатеринбурзі під час спецоперації ФСБ були вбиті двоє громадян азербайджанського походження.

«Російська пропаганда вже активно експлуатує наративи про «етнічну мафію», «зовнішнє втручання» та «загрозу розколу Росії з боку діаспор». У найближчий період ці меседжі, ймовірно, лише посиляться. В інформаційному полі очікується подальше просування звинувачень у бік Азербайджану щодо «втручання у внутрішні справи РФ», «захисту злочинців за етнічною ознакою», «співпраці з Туреччиною і Заходом для ослаблення Росії», – додали в ЦПД.

Раніше Служба зовнішньої розвідки попереджала, що напередодні саміту Молдова-ЄС Росія активізувала гібридні операції проти Молдови . У СЗР наголошують, що їх координує перший заступник голови адміністрації президента РФ Сєргєй Кірієнко, який і відповідає за протидію євроінтеграції Кишинева та просування проросійських сил у регіоні.

Політика