"Комплексний підхід, що змінює стоматологічну практику": інтерв"ю з дослідницею і стоматологом-гігієністом із США Тамарою Теплою

01 липня 2025 р. 01:03

01 липня 2025 р. 01:03

Сучасна стоматологія дедалі частіше стикається з пацієнтами, які мають не лише локальні проблеми в ротовій порожнині, а й складні супутні соматичні стани, що суттєво впливають на ефективність лікування. Зокрема, хронічні захворювання тканин пародонта, які залишаються однією з основних причин втрати зубів у дорослому віці, часто пов’язані з дисфункціями в інших системах організму. Однією з малодосліджених, але надзвичайно актуальних проблем є зв’язок між патологіями шийного відділу хребта та перебігом пародонтиту. Виявляється, що шийна дископатія здатна істотно погіршувати стан ясен та знижувати ефективність стандартного лікування.

Попри розвиток технологій, мультидисциплінарні підходи в стоматології досі не стали стандартом у більшості країн. Саме тому ми звернулися до фахівчині, яка об'єднала клінічний досвід, наукову роботу та практику в міжнародному контексті. У цьому інтерв’ю ми поспілкуємося з Тамарою Теплою — дослідницею, стоматологом-гігієністом, яка після багаторічної роботи в Україні продовжує практику в США. Вона першою запропонувала науково обґрунтовану методику лікування пародонтиту з урахуванням шийної дископатії — підхід, що вимагає участі не лише стоматолога, а й суміжних спеціалістів: невролога, реабілітолога, мануального терапевта.

Ми прагнемо дізнатися, як виникла ця методика, у чому її унікальність, які результати вона дає на практиці, а також чи можливо її адаптувати до систем охорони здоров’я інших країн. Ця розмова — не лише про пародонтит, а й про майбутнє стоматології, яке базується на індивідуальному підході, доказовій медицині та міждисциплінарній взаємодії.

– Пані Тамаро, розкажіть, будь ласка, коротко про Ваш шлях у науці та медицині.

Мій професійний шлях розпочався у 2005 році, коли я вступила до Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова на стоматологічний факультет, який закінчила з відзнакою у 2010 році. Після проходження інтернатури мене було запрошено до викладацької діяльності на кафедрі терапевтичної стоматології, де я працювала як старший лаборант, а згодом – як асистент. Уже тоді розпочалося моє занурення в наукову роботу, орієнтовану на вивчення комплексних захворювань пародонта.

У 2017 році я успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості перебігу, лікування і профілактики захворювань тканин пародонта у пацієнтів з ураженням міжхребцевих дисків шийного відділу». Саме на основі цієї праці було розроблено авторську методику комплексного лікування пародонтиту з урахуванням супутньої шийної дископатії – стану, який часто ускладнює перебіг пародонтологічних захворювань.

За результатами захисту мені було присвоєно науковий ступінь кандидата медичних наук, а згодом – звання доцента кафедри терапевтичної стоматології. За роки роботи я розробила понад 30 методичних рекомендацій для студентів і викладачів, читала лекції, брала участь у державних іспитових комісіях і виконувала лікувальну роботу на базі кафедри.

– У чому полягає суть Вашої авторської методики і як вона виникла?

Під час моєї наукової та практичної діяльності я зосередилася на вивченні зв’язку між соматичними патологіями хребта – зокрема, міжхребцевими дископатіями шийного відділу – та станом пародонтальнихтканин. Після багаторічних клінічних спостережень і аналізу пацієнтів із хронічними формами пародонтиту було виявлено стійку закономірність: ураження міжхребцевих дисків шийного відділу спричиняє порушення локального кровообігу, мікроциркуляції, а також функціональні збої у вегетативній іннервації голови та шиї. Усе це створює додатковий патогенетичний тиск на тканини пародонта та призводить до швидкогопрогресування захворювання, попри стандартне лікування.

Це відкриття стало підґрунтям для розроблення комплексної методики лікування та профілактики захворювань пародонта у пацієнтів із дископатієюшийного відділу. Головна ідея полягає в поєднанні традиційних пародонтологічних процедур із медично обґрунтованою корекцією супутніх порушень із боку опорно-рухового апарату та нервової системи.

На практиці це виглядає як мультидисциплінарний підхід, коли в лікувальний процес паралельно залучаються стоматолог, мануальний терапевт, невролог, а за потреби – фізіотерапевт або реабілітолог. Усі терапевтичні втручання координуються відповідно до індивідуального плану пацієнта. Такий алгоритм дає змогу не лише усунути локальні симптоми захворювання ясен, а й відновити нормальний трофізм і нейром’язовийбаланс у зоні шиї та обличчя, що критично важливо для стабілізації результатів лікування.

Ефективність методики було підтверджено в ході наукового дослідження, проведеного в рамках кандидатської дисертації, а також у подальшій клінічній практиці. Спостереження показали, що в пацієнтів, які проходили лікування за моїм протоколом, спостерігалася стійка ремісія пародонтиту, суттєве зменшення кровоточивості ясен, зниження рівня запальних маркерів і, що надзвичайно важливо, – покращення загального самопочуття. Причому в багатьох випадках вдалося уникнути хірургічного втручання, яке вважалося необхідним згідно з традиційними підходами.

Ще один важливий аспект – тривалість результатів. Ми мали змогу простежити динаміку стану пацієнтів у віддаленому періоді – від трьох до п’яти років – і це доводить стабільність терапевтичного ефекту.

Сьогодні методику вже впроваджено в низку медичних і освітніх закладів України, що підтверджується наявними актами впровадження. Вона викликає практичний інтерес серед фахівців завдяки своїй науковій обґрунтованості, високій клінічній ефективності та адаптованості до умов рутинної стоматологічної практики. Варто зазначити, що її популярність зростає, адже з кожним роком збільшується кількість пацієнтів із поєднаними патологіями, які потребують саме індивідуалізованого та системного підходу до лікування.

– Після переїзду до США Ви продовжили професійну діяльність. Чи вдалося Вам інтегрувати свій досвід у нових умовах?

Безумовно. Після переїзду до США я не полишила медичну практику і продовжила свій шлях у системі охорони здоров’я, отримавши статус Registered Dental Hygienist (RDH) – ліцензованого фахівця з професійної гігієни порожнини рота, профілактики та підтримувальної терапії. Цей етап став важливим містком до інтеграції мого наукового та клінічного досвіду в американську стоматологічну систему.

На практиці я переконалася, що патології, які я досліджувала в Україні, мають чітко виражений глобальний характер. У США я щодня працюю з пацієнтами, які страждають на коморбідні стани, зокрема поєднання хронічного пародонтиту з патологіями шийного відділу хребта, наприклад,остеохондрозом, дискогенією, нестабільністю. Часто пацієнти навіть не підозрюють про наявність проблем зі спінальним сегментом, однак це ускладнює перебіг і знижує ефективність стандартного стоматологічного лікування.

Проте, як я мала змогу переконатися, в американській медичній системі на сьогодні відсутній цілісний, інтегрований підхід до таких випадків. Стоматологія та загальна медицина, попри високий рівень технологій і протоколів, діють переважно автономно, і міждисциплінарна взаємодія зустрічається не так часто, як це необхідно для повноцінного лікування пацієнтів зі складною соматичною історією. Особливо це стосується ситуацій, де пародонтит є частиною більш глибокого системного дисбалансу.

Саме тому я чітко бачу актуальність і потенціал адаптації розробленої мною методики до умов американської клінічної практики. Ідеться не про механічне перенесення українського досвіду, а про обґрунтовану інтеграцію мультидисциплінарної моделі з урахуванням американських стандартів лікування, доступу до суміжних фахівців, ролі страхової медицини та організації пацієнтських маршрутів. Така адаптація дасть змогу запровадити профілактичну модель, яка не лише усуне симптоми, а й працюватиме з причинами – що є головним принципом сучасної доказової медицини.

У своїх найближчих професійних планах я бачу отримання повної стоматологічної ліцензії в США (Doctor of Dental Surgery або Doctor of Dental Medicine). Це дасть мені змогу не лише розширити коло клінічних повноважень, а й повноцінно впровадити авторську методику в повсякденну практику, зокрема в тих клініках, де є запит на лікування складних пародонтологічних пацієнтів, а також – на побудову індивідуалізованих схем підтримувальної терапії з урахуванням ортопедичного та неврологічного статусу.

– Як Ви оцінюєте нинішній інтерес до профілактичної стоматології в контексті Вашої спеціалізації?

Нині дедалі більше стоматологів і пацієнтів починають усвідомлювати значення профілактики як основи довгострокового стоматологічного здоров’я. Моя методика охоплює не лише лікувальні, а і профілактичні заходи, які враховують соматичний фон пацієнта. Саме в цьому полягає її унікальність: індивідуальний, науково обґрунтований та мультидисциплінарний підходи, що змінюють традиційне уявлення про лікування пародонтиту.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я

Політика