Відспівували там, де й хрестили. Київ попрощався з 21-річним військовим Вадимом Пахомовим

03 липня 2025 р. 19:20

03 липня 2025 р. 19:20

24 червня 2025 року на фронті, у бою на Сумщині, загинув студент четвертого курсу факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка Вадим Пахомов. Його життя обірвалося внаслідок атаки ворожого дрона. Про це повідомляє « Главком » із посиланням на « Вечірній Київ ». Сьогодні захисника проводжали та згадували близькі, друзі і побратими.

Вадим у 20 років, навчаючись на третьому курсу, вирішив, що піде на фронт . За законом, він мав ще 5 років для навчання , праці, реалізації планів та мрій.

Мар’яна, яка була хрещеною захисника, розповіла, що вона й не сумнівалась – її похресник піде добровольцем і відмовляти його марно. Таким він вже був. Справжнім.

«Коли ми його хрестили тут, у Михайлівському соборі, йому ще не було й рочку. Мама з татом довго вибирали малюку ім’я. Я в його житті завжди була поруч. Вадим був завжди дуже свідомим і зрілим, навіть у юному віці. Він чітко знав, ким хоче бути. Його приваблювали професії , де рятують та допомагають людям. Коли він приєднався до лав ЗСУ, я відчула, що це продумано і серйозно. Я підтримала похресника, бо це – наша країна і наше майбутнє. Це було болісно, Вадиму ж було лише 20 років! Він довго тренувався і готувався. Два тижні тому стався його перший бій – і такий страшний фатум…», – розповіла хрещена загиблого воїна.

Вона згадала, що Вадим захистив диплом бакалавра і освідчився коханій Марії, вони вирішили одружитись.

«Це така радісна подія була! Він казав: «Чого чекати? Життя йде зараз!» Він у юному віці приймав рішення, які люди приймають довго, робив швидко й усвідомлено, – додала хрещена воїна.

У 2022–2023 роках Вадим очолював спортивний департамент Студентського парламенту факультету. Цього року спішно захистив дипломну роботу на тему: «Зв’язок рівня тривожності та професійного самовизначення підлітків».

Наречена Вадима Марія приїхала з Чернівців, де жила. Її тітка Анжеліка, киянка, розповіла «Вечірньому Києву», що саме її дім був місцем зустрічей молодої пари. Вадим був з Києва, Маша – з Чернівців. Тож вона з ними часто спілкувалась і насолоджувалась цим спілкуванням.

«Коли у нього була сесія, або його відпускали у відпустку – вони були в мене. Вадим місяць тому зробив Марії пропозицію. Племінниця купила весільну сукню… За кілька тижнів мало б бути весілля. Але сталось інакше…», - розповіла тітка нареченої захисника. Вона додала, що Вадим служив у підрозділі «Кракен».

Священик звернувся до присутніх на прощанні, нагадавши слова з Євангелія від Іоана про найбільшу любов тих, хто «душу свою покладе за друзів своїх».

За її словами, хлопці, з якими служив Вадим, поїхали до США на навчання та вишкіл, а він залишився, щоб отримати в університеті диплом бакалавра.

«Це була перша його операція з порятунку. І в їхній бліндаж залетів фпв-дрон. Троє загиблих, шестеро важких. Вони під Сумами з побратимами рятували поранених, мали евакуювати».

Великий, мужній хлопець, який проходив під столицею вишкіл, готувався до фронту.

«Він казав, що йому соромно ходити по Києву, такому високому, сильному, потужному. Треба йти і захищати Батьківщину. І його ніхто не міг відмовити. Дуже освічений, мотивований, патріотичний, прекрасний психолог…» – ось таким залишився у пам’яті Анжеліки наречений її племінниці, воїн підрозділу «Кракен» Вадим Пахомов.

«Без пафосу і галасу – просто тому, що не міг інакше. Бойовий позивний Вадима – Балу. Він віддав життя за Україну, за наше майбутнє», – згадують Вадима Пахомова в КНУ.

Вадим був головою спортивного департаменту Студентського парламенту Факультету психології й завжди знав, як надихати інших. Саме за його ініціативи спортивне студентське життя факультету відновилося і набрало нового ритму – змагання, заходи, жива спільнота.

Іванна, студентка третього курсу, каже, що саме завдяки Вадимові цей напрямок ожив і всім стало цікаво:

«Він був великим мотиватором для нас, першокурсників. Він був відкритий, міг пожартувати, був справжнім другом для тих, з ким був близьким. На факультеті ця трагічна новина всіх вразила…»

Один з однокурсників поділився спогадом: «Під час відключень світла ми разом підіймались пішки на 10 поверх, виходили на балкон і говорили про життя. Ми могли ділитися будь-чим – і це було по-справжньому тепло. Часто телефонували одне одному. Я був поруч, коли ти робив пропозицію своїй нареченій – ти був таким щасливим…»

Два тижні тому Вадим Пахомов захистив диплом бакалавра за спеціальністю «Психологія». Тоді ж він прийшов і до рідної 48 гімназії, у центрі Києва, на Прорізній, щоб поспілкуватися з вчителями. А сьогодні вони, заплакані, у чорних сукнях і з квітами, прийшли провести свого хлопчика, якого пам’ятають з 7 років, в останню путь.

Світлана Юріївна Буракова, заступниця директора 48 гімназії, розповіла, що Вадим Пахомов був їх гордістю.

«Він був гарним учнем, гарним сином, братику був і братом і батьком. Це було його свідоме рішення – шукати можливості потрапити у військо. Він сам обрав собі підрозділ. А за два тижні до загибелі він захистив диплом бакалавра психології. При ньому життя на факультеті забурлило… Мені важко зараз розповідати… Цей красивий, розумний, відданий хлопець. У нього все було попереду. Я спілкувалась з ним кілька тижнів тому. Він був піднесеним – бо йшов на фронт. Він був з тих, що розуміють – без них нічого не буде. І таких хлопців у нас багато!» – поділилась Світлана Буракова.

Вадима Пахомова проводжали з військовими почестями. Він став прикладом мужності і звитяги для студентів Києва. Поховали захисника на Лісовому кладовищі, на Алеї Героїв.

Також сьогодні столиця з військовими почестями попрощалася з підполковником Максимом Устименком , льотчиком-винищувачем першого класу, який героїчно загинув, захищаючи українське небо. Церемонія прощання відбулася у Михайлівському Золотоверхому соборі

Політика