Деколонізація РФ — це міф? Експерт пояснив, чому розпад країни-агресорки наразі є малоймовірним - Політика

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деколонізація РФ — це міф? Експерт пояснив, чому розпад країни-агресорки наразі є малоймовірним

04 липня 2025 р. 20:58

04 липня 2025 р. 20:58

Прогнозувати великі політичні злами практично неможливо

Попри те, що ідею деколонізації Росії підтримують Україна та низка західних інституцій, які вбачають у цьому шлях до демократії та безпеки у світі, не всі експерти поділяють оптимізм, щодо її реального розпаду найближчим часом. Один із них — колишній міністр молоді та спорту України, керівник проєкту "Інформаційна оборона" Фонду "Відкрита політика" Ігор Жданов .

Свою думку він обґрунтував під час панельної дискусії "Деколонізація росії як пріоритет стратегії оборонної демократії для України", передає "Телеграф".

За його словами, цей процес є нереалістичним, оскільки деколонізація може стосуватися лише колонізованих народів, а не самого колонізатора. Відтак суспільству потрібно бути реалістами: у Росії наразі немає жодних передумов до реальних змін.

Жданов вважає, що існують три основні причини, які унеможливлюють деколонізацію РФ зараз.

" Перше — відсутність потужної опозиції. Чи існує вона сьогодні в Росії? На жаль, вона або перебуває в еміграції, або є слабкою, розрізненою і, головне, не готова до радикального перегляду політики. Вона здебільшого проросійська й проімперська", — говорить він.

Друга причина полягає у тому, що всередині самої РФ немає активної збройної боротьби. За його словами, Російський Добровольчий корпус (більше відомий як РДК), який воює проти путінської Росії, не має зв’язку з російською опозицією.

" По-третє, у регіонах Росії дуже слабкі національні рухи. Навіть у республіках, де є національна інтелігенція чи демократичні ініціативи — як на Кавказі чи в Татарстані — наразі не видно готовності до рішучих дій", — вважає керівник проєкту "Інформаційна оборона".

Хоча попри скепсис, Жданов визнає, що історія не раз доводила, що прогнозувати великі політичні злами практично неможливо. До прикладу, у березні 1991 року приблизно 80% громадян на референдумі проголосували за збереження Радянського Союзу, а вже наприкінці року його не стало. Жоден політолог — ані американський, ані радянський — не зміг передбачити цього.

Так само, за його словами, важко передбачити, як могли б розвиватися події якби похід Євгена Пригожина та його приватної військової компанії "Вагнер" у червні 2023 року не зупинився, а дійсно дійшов до Москви. Зрештою це було збройним виступом проти військового російського керівництва.

"Чи збереглася б тоді Росія як держава в її нинішньому вигляді? Чи, навпаки, там би закріпилася ще жорсткіша диктатура?" — ставить риторичне питання Жданов.

Він підсумував, що так чи інакше, основне завдання для України — не гадати про майбутнє Росії , а зосередитися на власній обороні, демократії та розвитку. А спецслужби — вони вже роблять те, що потрібно, зокрема і на території Росії.