Чим небезпечний хронічний недосип: короткострокові й довгострокові наслідки

12 липня 2025 р. 16:08

12 липня 2025 р. 16:08

Сон залучений у регуляції майже всіх систем організму: це така сама потреба для тіла людини, як вода, їжа й кисень. Складається сон з різних фаз і кожна з них виконує свою певну функцію. Наприклад, під час REM-фази — фаза швидкого сну, відбувається емоційна обробка інформації, формується довгострокова пам'ять, а NREM-фаза залучена в обміні речовин, регуляції імунної системи. Знаючи це, можна оцінити потенційні наслідки недосипу. Про те, чим небезпечний хронічний недосип розповідала в інтерв'ю "Безсонні ночі й робочі ранки: як не зламатися. Поради сомнолога" Аллі Котляр сомнолог Анастасія Шкодіна.

“Зазвичай я ділю їх на короткострокові й довгострокові наслідки”, — каже Шкодіна.

Короткострокові наслідки

За словами сомнолога, короткострокові наслідки відомі кожному, хто хоча б раз не спав ніч — сонливість, втома, знижена концентрація, можливо, мікросон, коли нібито “провалюєшся” на кілька секунд, також це проблеми з пам’яттю, коли не просто не можеш зосередитись, а не можеш згадати щось. А ще слабкість і втома, ломота в тілі — усе це стан після недосипу.

Довгострокові наслідки

Як каже Шкодіна, науково доведено, що порушення сну призводять до вищого ризику серцево-судинних захворювань, починаючи від гіпертонічної хвороби й закінчуючи інфарктами, інсультами, а також до ендокринних захворювань — ожиріння, цукровий діабет. Ожиріння своєю чергою ризикує викликати порушення дихання уві сні — апное. А це вже, зазначає сомнолог, окремий розлад, який ще більше порушуватиме сон. Тобто з'являється циклічний процес, який складно перервати.

Серед довгострокових наслідків є і нейродегенеративні захворювання, вищий ризик деменції.

“В нашому організмі є глімфатична система, яка працює переважно під час сну. Її основна функція — очищення нервової системи. Тобто, коли вона не працює, певні токсичні речовини накопичуються і зростає ризик розвитку деменції”, — пояснила Шкодіна, додавши, що сьогодні неефективну роботу цієї системи взагалі розглядають як один із ключових факторів розвитку хвороби Альцгеймера.

“Якщо ми глобально недосипаємо роками (а ми вже можемо казати, що роками й значною часткою населення), то все перераховане вище — це те, що нас може очікувати в майбутньому. Але дізнаємось ми про це не завтра, і не через рік, а років через 10--20, коли будемо ставити собі питання, що із цим робити”, — зазначає сомнолог.

За її словами, окрема історія — це ризик проблем з імунною системою, вразливістю до інфекційних захворювань.

“Ну і, звісно, психологічні проблеми — вищий ризик тривожних, депресивних розладів, розладів пов'язаних зі стресом, тому що сон безпосередньо бере участь в емоційній регуляції”, — додала Шкодіна.

Крім медичних проблем, зазначає вона, є й соціально-економічна складова.

“Що ми можемо побачити в майбутньому, якщо якісного сну як такого не буде? Перше і найпростіше, те, що лежить на поверхні — це соціальні комунікації, соціальне благополуччя. Якщо люди не сплять, вони стають більш дратівливими. Це відображається на взаємодії один з одним і, відповідно, на продуктивності й функціональності”, — пояснила сомнолог.

Наступне — це, за її словами, нещасні випадки. Зокрема, з недосипом пов’язаний ризик збільшення дорожньо-транспортних пригод, що своєю чергою підвищує смертність.

“Гострі серцево-судинні захворювання, ендокринні захворювання, захворювання психіки та нервової системи — це знов-таки про смертність і загальну захворюваність населення, яка, зазвичай, розглядається в медичному аспекті, але в масштабах країни має і безпосередній економічний аспект”, — сказала сомнолог, додавши, що все це — про глобальні наслідки, які зазвичай залишаються поза увагою.

Раніше сомнолог розповідала, як “надолужити” сон в екстремальних умовах та “відновитися” після ночей тривог . За словами Шкодіної, повністю компенсувати хронічну нестачу сну неможливо. Втім, можна спробувати відновити свою функціональність до задовільного рівня.

Політика