Купити непотрібне: чому люди стають шопоголіками і як із цим боротися

19 липня 2025 р. 11:55

19 липня 2025 р. 11:55

Журналіст Олег Єльцов категорично не розуміє шопоголізму — пристрасті людей купувати все, що вони бачать в супермаркетах. На його думку, речі крадуть час нашого життя: їх потрібно прати або обслуговувати, або заряджати, а потім заробляти, щоб купити майно, що вийшло з ладу, — і так без кінця

Шопінголізм

Нещодавно довелося міняти машину. Поки вибирав — став експертом авторинку. Готовий очолити автожурнал, все одно всі нинішні автоексперти або тупі, або свідомо брешуть. Я розповім вам правду, але вона вам не сподобається...

Ледве купив машину — зламалася мобіла. На вибір телефону витратив більше часу, ніж на авто.

Якось виявив, що моя дочка — великий фахівець зубощіткового ринку. Виявилося, вона нещодавно купувала собі зубну щітку, як водиться у хіпстерів — через інтернет.

Давно засвоїв, що майно — зло! Речі крадуть час нашого життя: їх потрібно прати або обслуговувати, або заряджати, а потім заробляти, щоб купити майно, що вийшло з ладу. На запитання "що тобі подарувати на ДН" стандартно відповідаю: нічого, у мене все є. Тільки не слід заздрити моєму багатству: у вас теж усе є. Але ви про це не здогадуєтеся.

Коли опиняюся в торгових молах, схожих у різних точках світу, як ресторани мережі "Макдональдс", не втомлююся дивуватися: хто купує ці гори футболок, кросівок і незліченні девайси? Нещодавно виявив у себе футболку з гастролей "Дженезис" 1987 року. Одягнув, прогулявся — чудова футболка! Років 20 ще проношу, сподіваюся.

Намагаюся купувати тільки найнеобхідніше — не виходить. Я не знаю, звідки взялися ці п'ять флісок і три вітровки. Нещодавно виявив костюм, куплений невідомо коли, одягав, здається, тричі. Приміряв — посміялися всією сім'єю, повісив у шафу. Сказав дітям, що це на похорон, вони дружно поцікавилися, коли я помру.

Мій американський друг розлучився з дружиною: його дуже дратувала манера дружини кидати пакети з покупками біля порога, де вони валялися місяцями. Вона йшла на шопінг, приходила додому, обвішана пакетами з бутіків... і тут же забувала про них.

Продаванам чудово відомий ефект сублімації мисливця, коли замість убивства ведмедя сучасна людина полює на ганчірки і девайси, цінність яких підвищується їхньою трендовістю. Неважливо, наскільки вони потворні, нехай це будуть навіть туфлі з турецькими шкарпетками або кросівки з підошвами-копитами.

Суть людського споживацтва блискуче розкрито в геніальному фільмі "Здається, боги збожеволіли", де викинута з літака над африканською сельвою пляшка від "Коли" призвела до народження капіталізму в неконтактному племені, де не відали про приватну власність. Досить володіти єдиною непотрібною "дефіцитною" річчю — і понеслася!

Недарма більшовики мріяли про всесвітню пролетарську революцію. Вони прагнули вивести нову людську породу, якій чужа корисливість, проклятий світ капіталізму і споживання. Для цього була потрібна дещиця: перемога пролетарської революції на всій планеті. Без цього справа соціалізму була приреченою. Бо найбільше людину цікавить якість життя і споживання всіляких благ. А за капіталізму рівень життя за замовчуванням вищий, бо за нього існує конкуренція за покупця. А між державами — конкуренція за громадян. З розвитком інформаційних технологій і збільшенням імпортних товарів у СРСР в обмін на експортний газ і нафту "совки" все наочно зіставили. Дефіцит, заздрість і пристрасне бажання шопінгу перемогли радянський лад, а не "Зоряні війни".

Усі ці "Скриньки добра", натовпи шоперів у секонді — це просто спосіб убити чергового ведмедя. І, що характерно: ведмеді не закінчуються, а отже, і наші страждання.

Попередня машина служила мені вірою і правдою понад 20 років, сподіваюся, і нова прослужить. Телефоном буду користуватися, поки не розіб'ю або не вкрадуть. Клянуся!

Джерело

Політика