Морське дно без права на відновлення: вчені застерігають від наслідків глибоководного видобутку

21 липня 2025 р. 09:03

21 липня 2025 р. 09:03

Під час зустрічі Міжнародного органу з морського дна (International Seabed Authority, ISA) в Кінгстоні, Ямайка, вчені представили нові висновки щодо екологічних наслідків глибоководного видобутку, передає Phys . Результати досліджень, проведених у межах проєктів DEEP REST та MiningImpact, свідчать, що втрата біорізноманіття та порушення функціонування екосистем морського дна можуть бути незворотними або відновлюватися протягом тисячоліть.

Йдеться передусім про видобуток поліметалевих конкрецій, розміром з картоплину, які містять кобальт, нікель, мідь та марганець. Ці ресурси мають високу цінність для виробництва акумуляторів, зокрема для електромобілів, і у великій кількості зосереджені в центральній частині Тихого океану. Компанії, що прагнуть отримати до них доступ, наполягають на низькому екологічному ризику технологій вакуумного збору. Однак незалежні дослідники ставлять ці твердження під сумнів.

Проєкт DEEP REST, у межах якого досліджувалося потенційне відновлення екосистем після видобутку, дійшов висновку, що відновлення морського дна “не повинно використовуватися як управлінський захід” для виправдання впливу на глибоководні екосистеми. За словами Жозе Сарразіна з Французького інституту океанографії (Ifremer), усі спроби відновлення в рамках проєкту були короткочасними і не дали жодних ознак регенерації навіть через кілька років. Точні часові межі відновлення залишаються невідомими – мова може йти як про сотні, так і про тисячі років.

Морське дно, попри відсутність світла, високий тиск і холод, є домівкою для мільйонів видів, багато з яких залишаються невивченими. Поліметалеві конкреції відіграють критичну роль як твердий субстрат, необхідний для прикріплення губок, м’яких коралів та актиній. Видалення цих утворень фактично означає знищення місць проживання цілих екосистем.

Результати паралельного дослідження MiningImpact, яке представив Маттіас Геккель з німецького центру GEOMAR, підтвердили: вакуумне прибирання конкрецій та супровідне розкидання осаду знижують щільність популяцій, рівень біорізноманіття та порушують екосистемні процеси. Науковець наголошує на тому, що навіть часткове відновлення може тривати тисячі років, тоді як самі вузлики формуються протягом мільйонів.

Деякі дослідження, пов’язані з реставрацією, ще тривають, проте остаточних результатів поки що немає. Вчені створили штучні вузлики з глибоководної глини та розмістили їх на глибині близько 4500 метрів у різних точках, про це розповіла біологиня Сабіна Голлнер з Королівського нідерландського інституту морських досліджень. За словами Голлнер, зважаючи на повільні процеси, що відбуваються в глибоководному середовищі, доведеться чекати ще багато років, щоб зрозуміти, чи справді ці заходи ефективні та в якій мірі.

Попри це, деякі країни й промислові гравці продовжують лобіювати запровадження нормативної бази, що відкриє шлях до широкомасштабного видобутку. Однією з дискусійних тем стала можливість включення цілей відновлення до майбутнього гірничого кодексу ISA. Проте Сабіна Голлнер підкреслює, що відновлення наразі не може бути надійною підставою для прийняття рішень, оскільки наукових підтверджень його ефективності поки що немає.

“Підряднику не повинно бути дозволено використовувати гіпотетичне відновлення як аргумент на користь збільшення зони видобутку”, – зауважує Голлнер.

Дослідники наголошують також на критичній ситуації із сульфідними покладами, що утворюються біля гідротермальних жерл. Ці ділянки насичені унікальним біорізноманіттям, яке не зустрічається більше ніде. Вчені закликають повністю заборонити будь-яку діяльність поблизу активних підводних гейзерів.

“Якщо ми видобуватимемо масивні сульфіди поблизу активних жерл, ми знаємо, що втрачаємо, і повинні запобігти втратам”, – йдеться у дослідженні DEEP REST.

Нагадаємо про ініціативу з відновлення морського дна поблизу узбережжя Великої Британії. У графстві Сассекс волонтери встановили підводний “готель для крабів” , щоб сприяти поверненню біорізноманіття у зонах, знищених донним траленням. Проєкт, очолений колишнім рибалкою Аланом Мінтером, передбачає створення штучних укриттів для морських мешканців і є прикладом локального втручання задля відновлення пошкоджених морських екосистем.

Політика